Плагіат або простіше - крадіжки та запозичення чужого фольклору
в совдепії не переслідувалось і навіть заоохочувалось.
Хоча, ІМІТАЦІЯ Є НАЙЩИРІШОЮ ФОРМОЮ ЛЕСТОЩІВ!
«В саду осіннім айстри білі» — український романс XIX сторіччя. Опублікований в 1961 у збірнику «Українські народні романси», автор невідомий, вважається українською народною піснею. Мелодію цієї
пісні "запозичив" композитор Борис Терентьєв і в СРСР вона стала відомою під назвою «Вот кто-то с горочки спустился…». Уявіть собі та порівняйте...."
...як і завжди все крали і нищили! Такий уже є виродок на нашій землі!

«В саду осіннім айстри білі» — український романс XIX сторіччя. Опублікований в 1961 у збірнику «Українські народні романси», автор невідомий, вважається українською народною піснею. Мелодію цієї пісні украв композитор Борис Терентьєв і в СРСР вона стала відомою під назвою «Вот кто-то с горочки спустился…».
В саду осіннім айстри білі
Схилили голови в журбі…
В моєму серці гаснуть сили:
Чужою стала я тобі… (2)

Мені сімнадцятий минало
Весною, як сади цвіли,
Я про кохання ще й не знала,
Ми тихо з сестрами жили… (2)

Як я садила айстри білі,
То ти поміг мені полить…
З тих пір я мрію про кохання,
З тих пір душа моя болить… (2)

Як ти проходив мимо двору,
Я задивилась на твій стан,
Стояла довго під вербою,
Поки вечірній спав туман… (2)

Коли умру я від кохання,
То поховайте серед трав,
А ти, зірвавши айстру білу,
Згадаєш, хто тебе кохав… (2)