На ній були одяг,трохи прикрас і дощ...Дощ,який прийшов зсередини. А точніше конденсат від калюж на серці. Нє,не сльози. Дощ прісний прісний і кавово-сигаретний.
Вона вирішила подзвонити комусь,сустрітися,випити чаю...Жоден з 37 набраних нею номерів не відповідав..."Абонент недоступний..."-насміхався напівпровідниковий голос. Вони давно змінили номери. Їй ніхто не повідомив. Для чого? Вони лбюбили тепло, комфорт, чистий одяг і запах прального порошку. Нащо їм лбдина, з якої паде дощ? Ніколи сніг чи град,тільки гнила мряка.
Балкон і мокрі цигарки. Похмурий урбанистично-індустріальний пейзаж. Велич занепаду...Броунівський рух істот,що наука їх зве homo sapiens. Людина розумна? Сарказм. Хіба людина мисляча. А розумної не буває. є лише 6 мокрих цигарок, дешевий чай і всі видання Карпи на столі, розмальовані олівцем. А ще миші бігають по плінтусу, блискаючи інфернальними оченятами. Але зараз і їх нема. Поховалися, бісові гризуни, налякані психоделічним карпатським блеком,що його насвистував грім...
"Навіть миші мене кинули...Мабуть,я така як усі. Різноіменні заряди притягуються. Якщо я "+" , то до мене мав би давно прикентуватися якийсь "-". Але якщо і всі інші плюси,то ми мали б відштовхуватися одне від одного. Та цього не відбувається. Тодфі як пояснити відштовхування вибірково мене від соціуму? Третього не дано?..."
Шльоп-шльоп...йшла по калюжах біля під"їзду. "Взуй стіли- виїби дощ"...йшла по наймокрішій вулиці,щоб ше раз довести перемогу цивілізації над силами природи...Йшла,слухаючи псевдо-Вакарчука х навушників :"Сьогооооодні я купив нооове пальто, у ньооому можу я втопитися"...."Господи, ти іще розкажи які ти собі нігті наростив"-вона змінила Славка на Моррісона,котрий менше переймався своєю зовнішністю.
Розглядала сірникові коробки багатоповерхівок та фігури, що маячили у вікнах. "Дурні, ховаються від животворящого дощу,чекаючи сонця,що агресивно випалює мізки. Дурні,дурні люди... чи то пак...people are strange..."
Тихо. Пусто. Сіро. Затишно. Затишно...Вона дуже любила це слово. Не уютно чи комфортно. Скаме заТИШно. В основі- тиша...
(Ой,а тут вона вже вийшла з-під мого контролю...вона далі живе сама....)
[600x400]