7 УРОКІВ ВІД ЛЮДИНИ, ЩО ВИБРАЛАСЯ НА ВЕРШИНУ ГІМАЛАЇВ..



Чи можна винести якісь життєві уроки, видершись на вершину Гімалаїв? Виявляється, так. Американський блогер Пит Р один пройшов шлях від підніжжя до піку Гімалайських гір.

По вісім годин на добу, упродовж семи днів, долаючи фізичні і моральні труднощі, він ішов до вершини. І ось що він зрозумів.

Рух вперед – єдиний логічний шлях

Шлях на вершину гори – це не сходження вгору, а постійні підйоми і спуски. Коли ти знаходишся на половині шляху між наступним табором і попереднім, ти розумієш, що назад вже не повернутися, як би сильно ти не втомився і як би цього не хотів. для того щоб вирости як людина, потрібно постійно рухатися вперед, неважливо з якою швидкістю.

Йти назад чи стояти на місці не годиться. Це означає, що ви просто витрачаєте своє життя дарма. Рухаючись на гору, не можна просто взяти і зупинитися. Звичайно, якщо ви не хочете привернути увагу диких тварин чи замерзнути вночі. Навіть рухаючись дуже повільно, ви все одно наближаєтеся до своєї мети. Так само як і
в житті.

Оптимізм – ключ до успіху

Гірський маршрут складається із багатьох стоянок і поворотів між горами. Я обманював свій мозок, доводячи самому собі, що перепочину на наступній зупинці,
хоча часто це було зовсім не так. Але мені допомагала думка про те, що перепочинок буде вже скоро і залишилось пройти зовсім небагато. Якщо ви будете доводити самому собі, що щось приємне або хороше уже близько, то зможете легше досягнути своїх цілей.

Не важливо з якою швидкістю ви рухаєтеся, ви все-одно ідете до кінця

Підіймаючись на гору, неважливо з якою швидкістю ви ідете. Рано чи пізно кожен, все-одно, досягає вершини. Я ішов дуже повільно, тим не менше, гора мені підкорилась. Стараючись прислухатися до свого тіла, я робив перерви тільки коли розумів, що більше не можу іти вгору. Підкорення гори, як і життя, це марафон,
а не спринтерський забіг. Якщо ви знаєте, що рухаєтесь до цілі, для вас уже не важливо, з якою швидкістю ви це робите.

Гірший день ще попереду

В перший день моєї гірської подорожі пішов сильний дощ, і для того, що продовжити рух мені довелося іти через бруд і потоки води під пронизливим вітром. Я думав, що гірше цього дня бути вже нічого не може. На третій день мені довелося зайти на тисячу сходинок на вершину хребта, щоб потім знову спуститися вниз для переходу через міст. На четвертий день я вийшов на висоту 3000 метрів і не зміг дихати через нестачу кисню. Шлях, який повинен був зайняти дві години, я пройшов за чотири.

Життя дуже схоже на таке ж сходження. День, який ви вважали найгіршим, виявляється лише розминкою. Рішення тільки одне: не чекати хорошого чи поганого
дня, а розбиратися із нещастями чи непередбаченою вдачею по мірі їх надходження. Не варто забивати голову завтрашніми проблемами.

Швидкого успіху не існує

Більшість туристів, що здійснюють сходження, з першого ж дня починають видивлятися шикарні краєвиди з горами на горизонті. Однак, щоб їх досягнути доводиться пробиратися через темний ліс перші декілька днів. Лише пройшовши ліс за 32 години, починаєш бачити шикарні гори на горизонті.

Ставлячи собі ціль в житті, не варто сподіватися на те, що ви зможете досягти її миттєво. Доведеться чекати і діяти, і якщо ви все зробите правильно, то все вийде.

Досягнути чогось видатного не просто

Багато хто з моїх друхів запитували, чому я вирішив відправитися в Гімалаї. Дійсно, чому? Адже фотографії з кожної точки гори можна переглягути просто в Google Maps. Для них єжине задоволення було вкінці шляху, для мене ж сам шлях був чимось неймовірним. Без спілкування з іншими скелелазами в дорозі, без багатьох ситуацій, без тяжких підйомів ця подорож нічого б для мене не значила.

Так само і в житті: гроші, отримані від батьків, цінуються набагато менше, ніж ті, що зароблені власною працею. Чим більше ви стараєтеся, тим важливішою та ціннішою буде для вас нагорода.

Вам потрібні люди, яким ви будете довіряти

Я вже давно подорожую сам, і не дивлячись на це, часто спілкуюся з подорожуючими і зав’язую з ними відносини. Підйом на гору вчить тебе довіряти людям, що поруч, так як від них залежить твоє життя. Краще, що ви можете дати оточуючим, – це можливість довіряти вам.

Подорож на вершину Гімалаїв змінила моє життя. Я зрозумів багато речей, які іншим будуть здаватися банальними. Наприклад, наскільки ми вразливі. Також я зрозумів, що багато проблем не варті тих емоцій, які ми їм приділяємо. А найбільшою нагородою для мене стало досягнення поставленої цілі – вершини гори.

А у вас були події, що змінили життя назавжди?
(люди-ідеї :Максим Шевчук-Ненароком)