...Так хочеться мати ідеальну сім"ю...бути ідеальною дружиною.....
...хочу щоб ми жили окремо...в своїй маленькій затишній хатинці(та поки це лише мрія)...тільки ти і я і наш маленький синочок....
....хочу щоб ніхто не вплутувався в наше життя і не заважав ... не заважав жити...просто жити як ти хочеш, своїми мріями, надіями...своїм життям.....
.....хочу готувати тобі романтичні сніданки...з білою скатертиною та вазочкою з квітами на столі, щоб тобі було приємно......
......пекти тобі кекси і тортики.....ходити в гарній білизні, щоб збуджувати тебе........
.......хочу щоб ти приносив мені квіти...а не соромився (хоч я соромлюсь так само) чужих думок і слів....хочу щоб ти поспішав з роботи додому...до мене...щоб ти жив як відчуваєш...виявляючи всю свою ніжність і любов, а не відкладав наше життя на потім.......
А в нас з тобою свій маленький космос,
Свої зірки, планети, астероїди й тіла.
Свій дім, своя кімната, своя постіль,
Своє життя і навіть чашка є своя.

А в нас з тобою є свої думки безумні,
Свої хвороби, таракани в голові.
Ми маємо свої шляхи безлюдні,
Своїх людей і навіть гроші є свої.

А в нас з тобою свій безмежний простір,
Свої шалені неповторні дні.
Своя зима буде і була своя осінь,
Свої книжки, свої вірші, свої пісні.

А в нас з тобою свій безлюдний острів,
Свої моря, свої шторми і кораблі.
Свої прямі кути і навіть свої гострі,
І гості є свої і вороги у нас свої.

А в нас з тобою все тепер своє, усе єдине,
Своя історія, своє п'янке життя.
Не хочу я ніщо тепер роздільне,
Усе моє тепер твоє і твоя біль тепер моя.