[647x700]

Він вийшов на Площу Криваву,
В руках розгорнув папірець.
Там сором за власну державу,
Що зводить любов нанівець.
Там біль, що щемить в безнадії,
Пробачення і каяття,
За чиїсь розтоптані мрії,
За забране чиєсь життя.
Він наче з відомої пісні,
Про те що один не стріляв, 
В такому великому місті,
На Площі Кривавій стояв.
Не довго він зможе стояти,
Навколо байдужість і страх.
Розгнівана варта із «вати»,
Кайданки зімкне на руках.
Хтось скаже, що користь ніяка,
Хтось скаже, що грає він роль,
А я скажу:Щира подяка,
Тобі невідомий герой.