я хочу выложить сюда эту лабуду. я даже как-то горжусь этой писаниной. чуть-чуть стырено с инета, скелет и пару фраз-определений. а вообщем это мое.
ах да, оно на украинском.

Знання про світ — складова частина вчення про людину. Тільки через пізнання світу, його сутності, законів розвитку людина може пізнати саму себе, свою природу і сутність, зв'язок з іншими людьми.

У разі здійснення спроби знайти просту та усім давно відому відповідь на запитання, що таке світ, ми зі здивуванням виявляємо, що це досить складна проблема. Кожна пересічна людина визначає себе за допомогою поняття "світ", проте здебільшого не завжди усвідомлює значення цього поняття.
Зрозуміло, що світ — це цілісна система, яка розвивається в єдності Всесвітньої душі, природи і суспільства. Світ – це ідеальне поєднання духовного та фізичного. До сфери практичної діяльності людина включає не тільки предмети без¬посередньо близької природи, а й поглиблює знання про Всесвіт. Так, вона виходить у космос, проникає у глибини мікро- та мегасвіту. Але центральну частину поняття про світ становить система духовних та соціальних зв'язків і відносин, у яких людина здійснює свою життєдіяльність. Крім того, до змісту людського світу належить її духовне життя, про¬дукти духовної життєдіяльності. Але все це енергія.
Категорія "світ" разом з іншими категоріями філософії утворює смислове ядро світогляду в усіх його історичних типах. Вона увібрала в себе уявлення про граничні для людини основи сущого. Проте світ не може бути ототожненим із тим або іншим явищем, оскільки разом із внутрішньою визначеністю буття йому притаманні невизна¬ченість, відносність, зовнішня обумовленість. Добро і зло, Бог та Диявол. Такі знайомі поняття, але людина все частіше замислюється над ними. Уявіть бублик з листкового тіста. Його шари переходять один в інший, верх з’єднаний з низом. Ось так и добро і зло. Вони не зроблені з одного тіста, в одного борошна. З одної енергії. Але важливу роль в визначенні добра та зла має наше виховання, життя, досвід.
Типологія світу, в якій людина — це мікрокосм, а Всесвіт — мак¬рокосм, бере початок з міфологічного ототожнення природного та людського буття. Пізніше в цю типологію було включено сакральний світ символічного буття, що відповідав уявленням про місце надпри¬родних сил передусім на типології світу, який поділяється на: матеріальний, духовний, об'єктивно - у структурі універсуму, так званого ставлення Бога до світу.
Весь світ – це проекція внутрішнього світу людини на зовнішній. А зовнішній у свою чергу впливає на людину. Але якщо не ототожнювати себе з зовнішнім світом, тільки торкатися його, можна розвинути в собі не абиякі можливості. Але попереджую, це може бути боляче, бо ви побачите, що більшість людей спить, вони - біороботи. Період розвитку може складатися від одного дня до декількох життів… Фактично кожна людина, яка діє свідомо, має великий дар бути творцем світу.
Середньостатистична людина вважає, що світ складається лиш з того, що ми бачимо, тобто за матеріальних об’єктів. Але частіше найважливішого очима не побачиш. А навіть те що ви бачите є ілюзією буття, вашими страхами та забобонами. Матеріальне складає 1\100 від усього світу. Крім природи та людини на Землі ще багато чого цікавого. Зрозуміти важко, але можна відчути. Світ, який є, був і буде — набагато ширший, глибший, ніж знання про його сутність. Багато хто вважає, що людина єдине розумне створіння у світі. Але це твердження вводить в оману. Людина не тільки не одна така, а й не найрозумніша у світі.
Важливе значення в розкритті діалектичного взаємозв'язку люди¬ни і світу, визначенні їхньої сутності та конкретних форм прояву в дійсності має категорія "буття". Щоб зрозуміти її значення, необхід¬но враховувати зв'язок буття з повсякденною мовною практикою.
Пізнання постає різноманітним, виявляючи себе в різних ви¬дах, але разом усі вони дають можливість побачити, що до пізна¬вальної діяльності залучені всі сили та здібності людини (почут¬тя, емоції, розум, інтуїція, прозріння та їй).
Пізнавати світ людина може різними шляхами:
• робити висновки зі своїх дій
• буди наглядачем та робити висновки з дій інших створінь
Важливо не тільки бачити та відчувати, а й осмислювати, думати своїм розумом, а не стереотипами поставленими у суспільстві, а для цього свій розум треба розвивати. Також важливо серце, тому що з агресією ви не пізнаєте світ. А в поєднанні розума та серця народжується гармонія.
Окреслена багатоаспектність пізнання знаходить своє виявлен¬ня у різних видах пізнання:
1. життєво-досвідне
2. мистецьке
3. наукове
4. релігійно-містичне
5. екстрасенсивне
життєво-досвідне пізнання по¬стає безпосереднім, прямо вписаним у процеси повсякденній людської життєдіяльності; воно с дуже різноманітним за проявами, але нерозчленованим ні за змістом, ні за формами існування: тут емоції пере¬плетені зі знанням, бажанням тощо;
мистецьке пізнання окреслює ре¬альність не відсторонено, а через пе¬реживання. Воно більше передає не предметні окреслення дійсності, а людське ставлення до неї. За змістом воно умовне, тобто надає простір проявам уяви, фантазії, суб'єктивним схильностям лю¬дини. Завдяки цьому художнє пізнання інколи випереджає хід подій, окреслює їх більш багатогранно, багатобарвно та жит¬тєво, ніж наука;
наукове пізнання культивується спеціально через усвідом¬лення ролі знання; воно є спеціалізованим та спеціально організо¬ваним, контролює свій хід, намагаючись досягти максимального ступеня достовірності знання;
релігійно-містичне пізнання часто окреслює джерела своїх відомостей як божественне об'явлення, особливе просвітлення, і хоча ці джерела залишаються для нас багато в чому таємничими та недосяжними ні для контролю, ні для свідомого викорис¬тання, немає сенсу заперечувати особливу значущість для люди¬ни того, що викладено у священних текстах і релігійних настановах; історія людства переконливо це доводить;
екстрасенсивне пізнання, інтерес до якого особливо зріс на¬прикінці XX ст., також: залишається для більшості людей багато в чому не¬зрозумілим. Цей вид пізнання використовують у суспільстві, але природа його для традиційної науки поки що незрозуміла.
На мій погляд, всі ці види пізнання у поєднанні є ідеальними, щоб зрозуміти світ.
Отже поняття світу є різним з різних боків, бо кожна людина стоїть на своєму рівні, має свій досвід, але це поняття є також єдиним, бо всі ми єдині.