Зрадь менi… Допоки я хворiю
Розкiшшю твойого небуття.
Знищь мене… Бо я про тебе мрiю
День i нiч в тенетах забуття…

Потiм буде боляче i гiрко,
зрадь менi, допоки ти не мiй.
Хай коxання згасне, нiби зiрка
у полонi нездiйсненних мрiй.

Зви мене i знов жени вiд себе,
Може я втомлюсь I не прийду…
Залишивши за собою небо
На твою надiю i бiду…

Знищ мене. I я тобi пробачу…
I забуду очi голубi.
Якщо я хоч щось для тебе значу,
Зрадь…
Бо я вже зрадила тобi..!