Зібрав свої поспіхом речі,
Закинув рюкзак за спину.
«Не їхав би в ту колотнечу!»
Вмовляє ще мати сина.
«Не можу я бути осторонь,
Бо моя хата не скраю».
«А не дай, Боже, постріли?
Зранять, а ще там вмирають».
«Мамо, мені не однаково,
Якою буде Держава.
Я з тими, хто не заляканий.
За гідність народу і право».
«Синочку, та ти ж єдиний,
Нехай, може, їдуть старші?!»
«Єдина і в нас Україна,
Єдині й турботи наші.
Нам Бог помагає, мамо,
Я вірю в слова Тараса:
Поборюють хто не зламні,
Та до перемоги, хто разом!»

Автор - Ганна Калитвинська.
18.02.2014 р.

[700x613]