[700x463]

Десерт із 60-літнім стажем:

цікаві факти з історії «Київського» торта

[700x458]

Радянський символ солодкого життя

У 1956 році працівники фабрики ім. Карла Маркса начальник бісквітного цеху Костянтин Петренко та його 17-річна помічниця Надія Черногор створили солодку легенду – «Київський» торт.

Сьогодні завдяки сучасній побутові техніці повітряно-горіхові коржі, з яких він складався, можна приготувати і в домашніх умовах.

Але в ті часи досягнути унікального результату можна було лише у спеціальних промислових печах.

Крім того, для приготування коржів використовувались попередньо заквашені білки – тобто білки, які простояли при кімнатній температурі не менше 12-14 годин. [700x535]

«Київський» торт був таким собі солодким символом радянського достатку.

Судіть самі:

в 1-кілограмовому торті було не менше 600 г крему і двох білково-горіхових коржів, по 200 г кожен.

Зверху – також товстий шар крему із символічними візерунками – кольоровими квіточками чи «свічками» квітучого каштану. З боків – крем та горіхово-бісквітна крихта.

[700x428]

У радянські часи справжній «Київський» торт можна було «дістати» виключно в Києві.

З 4-ї ранку на вулиці Карла Маркса перед Київською консерваторією шикувалися довжелезні черги до Центрального гастроному, у магазин «Українські солодощі».

Якщо хтось їхав до Києва на екскурсію чи у відрядження, то неодмінно повертався додому з гостинцем – круглою картонною коробкою з намальованими квітучими каштанами та написом «Київський торт».

Про киян годі було й говорити: і мови бути не могло, щоб заявитися кудись у гості без цього символічного кондитерського шедевру.

[700x448]

Горіхи кеш’ю від «братнього» індійського народу 

В середині 60-х років рецептуру та технологію виробництва «Київського» торта затвердив Мінхарчопром.

У відповідності до офіційного рецепту до складу виробу входили горіхи кеш’ю – саме вони і створювали його особливий смак.

Це був досить дивний хід, не характерний для радянської кулінарії, адже привізні горіхи – інгредієнт не з дешевих.

Однак пояснення цьому просте. У середині 1950-х років Радянський Союз активно дружив і співпрацював з Індією.

Зацікавлений у розвитку всіх сфер своєї економіки після набуття незалежності, уряд цієї країни знайшов у особі СРСР ідеологічного союзника на грунті спільної боротьби з неоколоніалізмом. Найбільше радянська допомога проявилась у створенні сучасної важкої промисловості.

[700x451]

Так, тільки в 1961 році у країні за підтримки країни рад було побудовано 8 крупних комбінатів.

А загалом у період з 1955 по 1960 роки СРСР надав Індії допомогу в розмірі 681 млн. доларів.

Ясно, що оплата за це сприяння здійснювалась не твердою валютою, а рупіями, на які можна було закупити лише предмети традиційного індійського експорту –  чай, текстиль і горіхи кеш’ю.

Радянська кондитерська промисловість тих часів була просто завалена цими горіхами.

Однак тривало це недовго – індійці зметикували, що кеш’ю можна продавати і за валюту.

І, незважаючи на домовленості з СРСР, почали постачати горіхи іншим країнам.

У результаті кеш’ю в рецепті «Київського» торта поступово замінили на фундук, а ще через якийсь час – на дешевий і більш доступний арахіс.

[700x433]

Кремові перетворення

Процесу спрощення та здешевлення зазнав і заварний яєчно-масляний крем шарлот — через використання яєць він мав нетривалий термін зберігання.

У «Київському» торті в 1970-ті роки на вимогу санітарних лікарів його замінили на вершково-масляний, більш важкий і насичений.

А в кінці 1980-х у нього (так само, як і в усі інші кремові торти) почали додавати дешеві рослинні жири, пальмову олію та інші замінники.

[700x437]

Як приготувати «Київський» торт «по госту» 

Зупинимося на найпершому рецепті найулюбленішого смаколика радянських часів і народів та спробуємо відтворити його таким, яким він з’явився в київських гастрономах вперше, на початку своєї 60-літньої історії.

[700x462]

Інгредієнти для коржа:

6 яєць, 240 г цуру,

45 г борошна,

150 г горіхів кеш’ю, ваніль.

Інгредієнти для крему:

250 вершкового масла,

200 г цукру,

1 яйце,

150 г молока,

ваніль,

10 г какао-порошку,

2 ст. ложки коньяку.

Варто врахувати, що «Київський» торт починають готувати за два дні до подачі на стіл.

Напередодні випікання відділити білки від жовтків і залишити при кімнатній температурі не менш як на 12-14 годин (можна на добу).

Горіхи кеш’ю підсмажити, посікти не дуже дрібно і змішати з просяним борошном та 180 грамами цукру.

Підготувати 2 форми діаметром 20-22 см – вистелити пергаментом для випікання. Духовку розігріти до 150 градусів.

Білки збити міксером до м’яких піків і, додавши 60 г цукру, збити до щільної стійкої маси.

Додати ваніль, борошно з цукром та горіхами і обережно вимішати ложкою або лопаткою (на цьому етапі не збивати!).

Викласти підготовлене тісто в форми і випікати 2 години.

Дати коржам схолонути в духовці, дістати і залишити «дозрівати» до наступного дня.

[700x421]

Приготувати крем.

Змішати молоко з яйцем, процідити через сито, змішати з цукром і довести на мінімальному вогні до кипіння, постійно помішуючи.

Варити 1 хвилину, зняти з вогню, накрити кришкою і повністю охолодити.

Масло збити, потроху додаючи охолоджену молочно-яєчну суміш.

Додати ваніль і коньяк.

Відібрати приблизно 1/3 крему і змішати з какао.

Змазати нижній корж білим кремом (2-3 ложки відкласти для оздоблення), покласти другий корж.

Верхній корж і боки змазати кремом з какао.

Прикрасити білим (можна додати кольорів, скориставшись харчовими барвниками) кремом з допомогою кондитерського мішка з фігурною насадкою.

[700x455]

Вам сподобалась солодка подорож у часі і ви навіть випробували запропонований рецепт?

http://jisty.com.ua/desert-iz-60-litnim-stazhem-tsikavi-fakti-z-istoriyi-kiyivskogo-torta/