Війна – то справа ... не жіноча ...
[650x]Війна – то справа, кажуть, не жіноча… Мовляв, для того є чоловіки, Але ж хіба то не жіночі очі Щоночі небо молять і зірки Про те, щоби війна скінчилась миром І повернувся кожен син чи брат, Щоб обійняв дружину її милий, Щоб землю ворог рідну не забрав. Хіба не жінка зшиє теплий одяг, Рушник в дорогу шитий покладе, А чи дитя для вояка народить, Поки з війни додому він прийде? Хіба не жінка поряд нього стане, Коли її туди покличе час? Вона від чоловіка не відстане. А волонтером ти кого стрічав? Війна – то справа, кажуть, не жіноча, Що стать жіноча – ніжна і слабка. Але ж вона й сльозою рану змочить І з поля бою винесе стрілка. Хіба не жінка є ота опора, Яка тримає той високий дух, Коли скалічені чи надто хворі Встають на ноги й знов у бій ідуть? Ні! Жінка наша справді особлива: Вона є прадочкою козака – Така ж уміла, горда і смілива – Хіба у світі ще є де така? Автор: Ганна Верес (Демиденко), сайт poetryclub.com.ua |
Рамочка от Наталья_Ивушка