всотуй дихання травня, мереживо дощу, і біль не перетворить душу на попіл

Коли душа згорає на вогні,
Не допоможе вже ніщо мені...

життя може зупинитись за втратою Людини з великої літери, але сильна особистість продовжує її своїм життям

Бувають люди з усіх маленьких літер, Інколи зустрічаються Люди з великої літери, і дуже-дуже рідко нас зводить життя з ЛЮДЬМИ з усіх великих літер. Таких одиниці на планеті. Але ж для кожного свої критерії цієї оцінки. Втрата - поняття абстрактне. Втрата - це радше смерть. Але ж усі, слава Богу, живі.

вірно, що в кожного свої критерії, і життя - найвища цінність

так, потрібно жити... дякую тобі!!!

Джета!
Мені довго доводилось виводити одну близьку особу з депресивної ями після втрати Кохання, як їй здавалось з великої літери. Збоку мені добре було видно, що душевні заморочки вибудовані на піску. Але пробитись крізь стіну інферну цієї особи було неможливо. Та й навіть сьогодні ще неможливо. Це як Всесвіт сам в собі.
ПС.Але вірш пречудовий. Чим і цінні душевні пристрасті, страждання, що для людства вони переливаються в прекрасні художні форми, які людина Творить на межі "прикордонних ситуацій", в системі екзистенціалізму...

Дякую, справді щиро дякую за підтримку. Заходь у гості. Можливо, ще щось виставлю. Хоча навіть не знаю, что варто, більшість просто посміється... а це вже - боляче...