Від тіла відірвані шкірою гострого
Просимось ззовні впустити, втямити..

Носимось в небі пустім.

Стій.

Відколи світлу відтяли голову
Відколи голодними стали, голими
День другий після народження
Світиться буква "щ"
залізом, у слові "площа".

(З відсилкою до національного.)

Товща води, нескінченне небо
Дихання вільне потрібно, треба
Знати, робити своє особисте кредо...
Носимось в небі пустім.

Втім. Втихомирити пульс, відкрити вікно
Стерти початку затверде зло
І розпочати тепер його
З власне свого.

Однак,
Вітер гуляє в твоїх кістках
Холоду ночі смак у вустах
Застиг страх.