Минути минуле - минув.
Забути забуте - забув.
Наперед тяжію високо всоте піднятим ножем
Вкотре розіпнутий вже
Солодом тягне єлей.. - Хотів би померти - помер.

Під столом, на столі, у столі..
відчуваю незграбність "і"
кожної з дихотомій:

"чоловік _і_ жінка"
"потворне _і_ прекрасне"
"суспільне _і_ особистісне" -
"self _і_ person".

мені до вподоби сон
несвідові свої знання
інтепритація "ти" - є "я"
....

Я втратила розум, чи, навпаки, знайшла
я втратила розум, чи то просто сон мене огорнув?
голови на плечах нема, голові до вподоби шум.

Я дивлюсь із вікна свого у вікно чуже
А там зелено, і вітер рже
женеться по вітах осок і лип
промайнув, і за рогом зник.
(залишая здивованих них)

Ніби це він дає життя!
(Відображення "ти" - є "я")
І це просто від дотика рух
відчуття від очей і вух

А ніяк не прояв життя

Я плету своє мереживо мовчазне
я дивлюсь як життя росте, -
різнобарвне і різно-вмістке.

Де-но тепер мої слова?
Звідки приходятть мої дива?
Звідки приходять мої сини
і куди пішли
Солодом пахнуть сни.