Я ще ніколи так не радів смерті.
Можливо дивно, але саме сьогодні я зрозумів що моє кохання помирає, воно помирає безболісно, але повільно.
В день, коли здавалось би все було теплим і радісним. Незліченна кількість закоханих пар і молоденьких матусь, наша улюблена наречена і та викликала посмісмішку. А мені чомусь було сумно, не знаю, чи помітила ти...
На моїх очах знову немає сліз - це накраще.
Як вважаеш, я помиляюсь? Можливо ніякого кохання і не було? Просто сильне запаморочення, дивний збіг обставин і думок, просто хтось запустив в моїй хворій макітрі неполагоджену і недороблену програму, щось накшталт Вісти. Не знаю.

Можливо у всьому винна саме вона? Їй радісно.
[699x469]