• Авторизация


(Mona von Bismarck) 26-11-2020 03:31 к комментариям - к полной версии - понравилось!

Это цитата сообщения Гелла_Чара Оригинальное сообщение

Поиски принца для Моны фон Бисмарк
 

Красота и непревзойденная элегантность Моны фон Бисмарк (Mona von Bismarck) воспевались Сесилем Беатоном (Cecil Beaton) и Сальвадором Дали (Salvador Dali). В 1933 году она была названа «женщиной, которая одевается лучше всех в мире» самой Коко Шанель, а также другими ведущими дизайнерами той эпохи. Однако больше всего эта женщина знаменита своей дружбой с Кристобалем Баленсиага (Cristobal Balenciaga) - она была главной музой дизайнера и самой любимой его клиенткой. 



Однажды во время железнодорожной катастрофы Мона потеряла весь свой гардероб, и сразу же после этого она посетила всего один показ Balenciaga и заказала сразу 150 новых нарядов! Но эта дама была знаменита отнюдь не своим умением скупать понравившиеся платья: ее чувство стиля стало притчей во языцех. Ее часто называли «эталоном настоящей элегантности, умеющей носить нужные вещи в нужных ситуациях». 

Мона фон Бисмарк (урожденная Мона Стрэйдер (Mona Strader) родилась 1897 году в Луисвилле, штат Кентукки. Сказать, что девушка была красавицей, - не сказать ничего. Она обладала магической силой притяжения, очаровывая всех окружающих ее мужчин своей грацией, восхитительной кожей и огромными глазами.



Однако бешеный успех у мужчин имел и обратную сторону: Мона очень рано поняла, что для нее судьба приготовила гораздо больше подарков, нежели чем для обычной провинциальной красотки, поэтому девушка твердо решила найти себе самого достойного мужа. К сожалению, поиски красавица вела путем проб и ошибок: ее браки следовали один за другим.

Первый раз Мона вышла замуж в 1917 году за Генри Шлесинджера (Henry Schlesinger), вместе с которым переехала в небольшой городок Милуоки. Вторым ее мужем стал Джеймс Ирвинг Буш (James Irving Bush), всего через три года после первого брака. В то время этот мужчина считался первым красавцем Америки и одним из самых желанных женихов. Насладившись обладанием столь вожделенным для многих трофеем, в 1924 году Мона разводится и с ним – в то время супруги уже жили в Париже.

После разрыва Мона возвращается в Нью-Йорк, где привлекает внимание промышленного короля Харрисона Уильямса (Harrison Williams), который был на 24 года старше ее, и через рекордно короткий период бизнесмен становится ее третьим мужем. Влюбленный миллионер окружает молодую супругу роскошью и обожанием: о такой партии на самом деле может мечтать любая. Уильямсы уезжают в шикарное поместье Il Fortino на острове Капри, который по праву считается одним из красивейших мест на Земле.



На этот раз Мона не собирается разводиться с супругом. Однако, просматривая перед очередным приемом на своей вилле список приглашенных, она находит в нем имя графа Эдварда фон Бисмарка (Edward von Bismarck) и решает обязательно привлечь его внимание – так, на всякий случай. Случай наступает в 1953 году: Харрисон Уильямс умирает, а Мона выходит замуж за фон Бисмарка.

На этом поиск принца для Моны заканчивается – впрочем, возраст этой знаменитой женщины уже не предполагал дальнейших многочисленных браков. Хотя для нее понятия возраста словно не существовало: графиня Мона фон Бисмарк всегда выглядела великолепно и царственно. Ведь ее главной ролью была роль музы и мировой иконы стиля - и справлялась она с этими задачами просто блестяще.



В этом году исполняется двадцать лет знаменитому Фонду Моны фон Бисмарк. В честь этого события в Париже прошла выставка нарядов графини, которая курировалась Юбером де Живанши (Hubert de Givenchy): большинство представленных платьев теперь находится в его личной коллекции.

Разумеется, все они являют собой лучшие образцы стиля Balenciaga, созданные его основателем с 1955 по 1972 год. На этой уникальной экспозиции можно было ознакомиться с интереснейшими вещами, которыми владела одна из самых знаменитых икон стиля прошлого века, – от вечерних и дневных нарядов до свадебных платьев и ее любимых аксессуаров. 

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (19):
https://www.wikiwand.com/en/Mona_von_Bismarck ++ Williams died in 1953, and in January 1955, Mona married her "secretary" Albrecht Edzard Heinrich Karl, Graf von Bismarck-Schцnhausen (1903–1970), an "interior decorator" of an aristocratic sort and the son of Herbert von Bismarck and grandson of the German Chancellor Otto von Bismarck, civilly in New Jersey and, in February 1956, religiously in Rome. They lived mostly in Paris at an apartment in the famed Hфtel Lambert, later at Mona's townhouse at 34 avenue de New York, and at Capri. In 1970, Mona was widowed again and, in 1971, married Bismarck's physician, "Count" Umberto de Martini, a nobleman (after Mona acquired a title for him from King Umberto II of Italy) who was 14 years younger than she. It was only after his death in a sports car accident in 1979 (later referenced by socialites as "Martini on the rocks") that Mona realized that Martini, like Bismarck, had married her for her money (exactly the same way she had married Schlesinger, Bush and Williams, so many years before). Martini turned out to be already married and had been secretly bilking Mona of funds for his children.
https://gazeta.ua/articles/history/_bismarka-v-ros...slova-nichego-i-sejchas/509657 +++ У берлінському журналі Die Gegenwart ("Сучасність") 1888 року вийшла стаття німецького філософа Едварда Гартмана "Росія та Європа". Вона викликала зацікавлення не лише в середовищі української інтелігенції у Галичині й Наддніпрянщині, а й у всіх європейських столицях. У статті чи не вперше у 19 ст. висловлювалася ідея незалежної України у формі Київського королівства (фактично — відновленої Київської Русі). Держава мала постати під контролем Німеччини й Австрії шляхом передачі їй "максимальної кількості російських земель". Стаття викликала резонанс, бо її автор належав до кола однодумців канцлера Отто фон Бісмарка — творця Німецької імперії. Через 30 років імператор Вільгельм II згадає плани свого канцлера й підтримає Центральну Раду, а згодом гетьмана Павла Скоропадського. Бісмарк добре знав Росію: у 1859–1862 роках він був послом Пруссії у Санкт-Петербурзі. Спершу його вразили масштаби країни й клімат. До найближчого російського залізничного вокзалу — у Пскові — новопризначеному послові довелося їхати каретою 100 год. Там, гріючись та відпочиваючи, він написав першого листа дружині. Поскаржився на люті морози. Тоді ж у дорозі він уперше почув від візника слово "ничего". Довго не міг зрозуміти його переносного значення, аж доки хтось не пояснив: це значить "не варто хвилюватися, нехай усе буде як буде". По поверненню додому Бісмарк наказав викарбувати це слово на внутрішньому боці персня. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Німці в українській армії були добрими політруками" Ще він дивувався зі слова "сейчас". "Вони постійно кажуть "сейчас", але нічого не роблять. А потім усі зриваються і ми летимо стрімголов", — писав Бісмарк. Звідси він зробив свій відомий висновок: "Росіяни довго запрягають, але швидко їдуть". Коли він від'їжджав із Росії, то сказав, що російський народ чекає велике майбутнє, якщо його не погубить схильність до пиятики. А ще він не радив воювати з Росією, бо через нескінченні природні та людські ресурси її годі перемогти. І ще одне його спостереження: "Угоди з Росією не варті й паперу, на якому написані". 1862-го Бісмарк став канцлером Пруссії — найбільшої з-поміж усіх тодішніх німецьких держав. Їх налічувалося майже 300. Після перемоги у війні з Австро-Угорщиною — конкурентом в об'єднанні Німеччини — канцлер домагається створення Північнонімецького союзу на чолі із "президентом" прусським королем Вільгельмом I. Перетворити союз у повноцінну державу перешкодити могла лише Франція, яка остерігалася потужного суперника в себе під боком. Бісмарк зухвалими заявами став провокувати війну. Врешті терпець французів увірвався, ті 1870 року самі її оголосили Німеччині й були розбиті. У Дзеркальній залі Версальського палацу під Парижем проголосили Німецьку імперію. 1888-го новим імператором став запальний Вільгельм II. У березні 1890 року він зробив те, що не вдавалося ворогам і суперникам Бісмарка майже три десятиліття — відправив його у відставку. Посаду канцлера той залишав, коли Німеччина була однією з головних дійових осіб світової політики. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угоди із Росією не вартують паперу — експерт 1815, 1 квітня — Отто фон Бісмарк народився в сім'ї дрібних дворян у Шьонхаузені, нині — земля Саксонія-Анхальт у ФРН 1847 — заручається із Марією Йоганною фон Путткамер, стає депутатом Об'єднаного ландтагу (парламенту) Пруссії 1848, 1849, 1852 — народжуються діти Марія, Герберт і Вільгельм 1859–1862 — посол у Росії, згодом у Франції 1862, вересень — стає канцлером Пруссії 1871 — після війни із Францією постає Німецька імперія, Бісмарк стає її канцлером 1884 — помирає дружина 1890 — імператор Вільгельм II відправляє Бісмарка у відставку 1898, 30 червня — Отто фон Бісмарк помирає у маєтку Фрідріхсру під Гамбургом Автор: Артем КОВАЛЕНКО
https://gazeta.ua/articles/life/_vidnajdeno-yedini...olosu-otto-fon-bismarka/422979 ++ https://www.youtube.com/watch?v=4WBUv3229u0&feature=emb_logo Robert Steed 71 подписчик The voice of Otto von Bismark, the first Chancellor of the German Empire, can now finally be heard. It was only in 2011 was the wax cylinder, found in 1957, discovered to be his authentic voice. Bismark recited parts of poetry, songs and a few lines from the French national anthem in English, Latin, French and German. At the end he gives advice to his son, Herbert, to live a life of moderation.


Комментарии (19): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник (Mona von Bismarck) | Paul_V_Lashkevich - Дневник Paul_V_Lashkevich | Лента друзей Paul_V_Lashkevich / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»