• Авторизация


Герб України-Руси у баченні польських митців. Зразок початку ХХ ст. - Тризуб набув більшого поширення лише з 1917 р. 11-09-2014 00:02 к комментариям - к полной версии - понравилось!
https://vk.com/wall-37160419_19695

[256x192]

+++

Герб України-Руси у баченні польських митців. Зразок початку ХХ ст., коли архангела Михаїла бачили гербом Наддніпрянщини, а може і усієї об"єднаної України у майбутньому. Тризуб набув більшого поширення лише з 1917 р.
/vk.com/images/icons/mono_iconset.png?1" target="_blank">https://vk.com/images/icons/mono_iconset.png?1) 0% 1px no-repeat;">Ярослав Божко
8 авг 2013 в 9:19|Это спам|Поделиться|
Мне нравится75
 
12 комментариев
Роман Копыл
І напис Русь..
Катерина Коркач
Леви мають антропоморфні лиця (морди).))
Іван Шелько
Не знали ми такого приниження,як при польському володарюванні. 
Польскі митці мабуть сподівалися, що все таки вдасться латинізувати українську абетку...
Іван Шелько
Що до тризуба...
/pp.vk.me/c315717/v315717545/87c5/joiWGciTULQ.jpg" target="_blank">https://pp.vk.me/c315717/v315717545/87c5/joiWGciTULQ.jpg); background-position: 50% 50%; background-repeat: no-repeat;" target="_blank">  
Леонід Кара ответил Івану Шелько
Іван, знали, за совітів гірше було.
Іван Шелько ответил Леоніду Кара
Леонід, я вважаю інакше ,та й за совітів не тільки нам дісталося .
Леонід Кара ответил Івану Шелько
Іван, від комуністів насправді не тільки ми постраждали, але те, що Москва була завжди головною загрозою для України-факт. І латинизація ні до чого, це поліпшило б наші зв'язки з сучасним світом.
Іван Шелько ответил Леоніду Кара
Леонід, ууу... От воно як,а де патріотизм? Якщо нас і далі будуть лякати Москвою, а ми будемо на це вестися , то так взагалі невідомо ким станемо.
Вивчаючи деякі матеріали, я прийшов до висновку, що Захід більша загроза для України, чим ми собі можемо уявити. 
Ось так, готові і на латинку перейти, і віру деякі вже батьківську продали, були руськими людьми,стали ми українцями. Що від нас взагалі залишиться... І все це ми продамо за Європейські "блага" .
Леонід Кара ответил Івану Шелько
Іван, а якого дідька московити почали себе "русскімі" величати? А задля того, щоб у кращому світлі в очах Європи виглядати! Все це пусті балачки про "зрадили віру, зрадили ще когось", нікого українці не зраджували, це нормальний розвиток нації. Чомусь французи себе ґаллами не називають, хоча це їхні безпосередні пращури. От і нам нема чого соромитись, були русинами, русини-нащі пращури, зараз ми-українці,"ті, хто живе в своїй країні". А вибір церкви, способу письма, політичного вектору-це вже наша національна справа, це інших турбувати не повинне.
Мне нравится2
Іван Шелько ответил Леоніду Кара
Леонід, ну були вони великороси і що ... Правили ними руські царі , приймали вони віру руську (православну) хотіли аби ми там керували . 
Це не пусті балачки про віру,принаймні так було для наших пращурів,які дбали про інтереси майбутніх поколінь. 
Для мене Французи не показник, як і зачерствіла Європа в цілому. 
Не маю нічого проти назв : Україна, українець, та так ми можемо докотитись до того,що і слуду не залишиться від наших корінь ,цей неопатріотизм мені геть не подобається. 
Так, наша національна справа, і це мене турбує.
Леонід Кара ответил Івану Шелько
Іван, я про тебе кажу, про мене, про всіх українців, нас не турбує думка росіян, поляків, американців, ми самотужки повинні вилазити з ями, передусім цивілізаційної, бо з 1654 року українці перебувають в кабалі, в пастці, яку нам підставила московська орда. Ми можемо навіть не ставати членом ЕС, але їхнє ставлення до своєї людини, як вільного самодостатнього громадянина, повинно з'явитися у нас, інакше залишатимемося країною третього світу на кордоні Європи та Азії. Економіка передусім, піднімемо економіку, збудуємо міцну економічну систему, вийдемо на світовий ринок не тільки з металопрокатом та цукерками, а з власними автомобілями, станками, харчами, та хоча б зброєю-нас поважатимуть інші. Якщо будемо далі жалітися, стогнати, згадувати, як нас пригнічували та жити у позаминулому столітті-залишимемося бідними та нещасними. Традиції та пам'ять минулих поколінь нас забувати ніхто не примушує, але ж дивитися треба у майбутнє, а історія-нехай залишається історією.
Іван Шелько ответил Леоніду Кара
Леонід, отак, коли щось погане треба про москаля сказати ,тоді заглядаємо в історію, коли хочемося пожаліти, заглядаємо в історію-згадуємо москаля. Як треба на щось дійсно патріотичне глянути,тоді в історію не вдивляємось... 
Так я про це і кажу,годі скаржитись, годі лякати нас Москвою, бо так ми розтратимо всю нашу сутність, зі страху бути чимось пов'язаний з росіянами. А от цей страх,нам навіюють теж далеко не наші друзі. 
Бог дарував нам незалежність, от тільки б мудрості ще б нам просити,аби не зганьбити наших пращурів,які боронили віру свою та свій народ ,смиренно та ревносно водночас. 
Достаток це добре,але українці ніколи не були матеріалістами , найяскравіше це закарбувалося в Запорозькому братстві , де все було для всіх, де фактично відрікалися від якихось матеріальних надбань. 
А от зайомі розповідали, які працюють в Чехії,що там рідний брат попереджує брата за тиждень ,що зайде до нього, такого я собі не уявляю... Все "щастя" тримається там на кредитах, поняття свободи, набирає потворного вигляду. 
Звісно,є там і хороші сторони, та ми їх можемо мати і без них, якщо навчимося знову любити. Тоді буде і ставлення один до одного таким як би нам хотілося. 
Вважаю що без МС та без ЄС Укркаїна дасть собі раду, але лише у тому випадку,коли ми загадаємо дійсно хто ми,ким були наші пращури, та які цінності вони сповідували.
Ваш комментарий

+++

[330x460]

+++

вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (1):
http://2010.orthodoxy.org.ua/node/15893 +++ Головна » View Voting details «Релігія в Україні»: Україна потребує повернення Хреста (Сергій Шумило) 06 January 2011 00:18 «Релігія в Україні», Сергій Шумило, 27.12.10 Всі ми добре знаємо, що найдавнішим символом Русі-України був двозуб та тризуб. Цей символ був державним знаком князівської династії Рюриковичів. Проте ми призабули, що коли київський князь Володимир Великий прийняв християнство, посередині двозуба він додав Хреста, як символ посвяти Русі Христу, долучення її до сім”ї європейських християнських народів. Так з”явився тризуб з Хрестом. Цей символ викарбовувався на монетах князів Володимира та Ярослава. Проте з падінням історичної Київської Русі цей символ поступово було втрачено. Зразок тризуба на монетах князя Володимира Проте символіка Хреста ніколи не сходила з української геральдики, підкреслюючи христоцентричність української традиції та культури. Досить цікавим у цьому відношенні був і герб Гетьмана Богдана Хмельницького, який за формою нагадував Тризуб увінчаний Хрестом. На початку ХХ ст., коли було відновлено державну незалежність України, було відновлено і історичний символ Русі-України – тризуб св. Володимира Київського. Вперше тризуб з’явився на українських грошових банкнотах. З 5 січня 1918 р. в обіг вийшла перша банкнота Української Народної Республіки – 100 карбованців, на якій було зображено тризуб з Хрестом. Тризуб на монетах Ярослава Мудрого Україна потребує повернення Хреста Перша банкнота України. Державний кредитовий білет УНР. 100 карбованців. Художник Г.Нарбут. Період обігу – з 5 січня по 24 вересня 1918 р. Ще влітку 1917 р. Михайло Грушевський оголосив конкурс на кращі ескізи українських паперових грошей. У цьому конкурсі взяв участь відомий художник Г.Нарбут. Тоді ж у якості герба України було запропоновано тризуб з Хрестом, зображенння козака з мушкетом і т.п. Художник Георгій Нарбут (1886—1920), ім’я якого тісно пов’язане з епохою відродження українського національного мистецтва, вивчаючи стародавні монети, обрав тризуб з Хрестом. Саме його і було зображено на перших українських паперових грошах. Одначе невдовзі, під впливом атеїстично-антирелігійних настроїв, соціалістичним керівництвом Центральної Ради Хрест було прибрано з тризуба. Україна потребує повернення Хреста Символ Чернігівського князя Мстислава Володимировича Аналогічні процеси відбувалися і з державною символікою. У грудні 1917 – січні 1918 рр. міністр морських справ УНР Д.Антонович запропонував Малій Раді УНР затвердити морський прапор: дві стрічки жовта і синя, на синій стрічці золотий тризуб з Хрестом. Як згадував з цього приводу Д.Антонович , “Я вніс на затвердження УЦР проект прапора, на якому вперше, як герб, був зазначений Тризуб. Пізніше це дало привід використати Тризуб... для державного герба, що тоді ще усталений не був... і я (Д. Антонович) скористався цим, щоб в інтересах, головним чином естетичних, провести як державний герб знак св. кн. Володимира, так званий Тризуб» (Зі спогадів). Прапор пропонувався жовто-синій, а на синій смузі — золотий знак святого Володимира з Хрестом угорі. Комісія УЦР вимагала зняти Хрест, але Морська рада заявила, що без Хреста моряки просто не вийдуть у море. Боротьба за Хреста увінчалася успіхом. Антоновичу вдалося відстояти позицію Морської ради та зображення тризуба з Хрестом. Проте в державній символіці України керівники соціалістичної Центральної Ради під впливом атеїстично-антирелігійних настроїв таки прибрали з Володимирівського герба Хрест. Тризуб почав символізувати “волю”, одначе воля без Хреста виявилася швидше волею антипода Христа, що не є свободою. Ситуація трохи змінилася на краще, коли в 1918 р. в Україні прийшов до влади гетьман Павло Скоропадський, що на противагу соціалістичним ідеям сповідував традиційні українські православні цінності. За його втручання було затверджено прапори дипломатичного корпусу України: Прапор посла – національний прапор, в середині якого біле коло, а в центрі кола золотий тризуб св. Володимира з Хрестом; Прапор посланців (глав дипломатичних місій) - національний прапор, в лівому верхньому куті якого на білому полі золотий тризуб святого Володимира з Хрестом. З приходом до влади в грудні 1918 р. просоціалістичної Директорії Хрест знову було прибрано з символіки України. Це було символічним, свого роду підписанням смертного вироку Україні як незалежній європейській християнській державі. Адже в Хресті України втаємничено зосереджено її місію і покликання, визначені іще на світанку християнської цивілізації під час хресного благословення на київських пагорбах святим апостолом Андрієм Первозванним, а згодом піднесені Великими Князями Київськими Оскольдом, Володимиром Великим, Ярославом Мудрим та українськими Гетьманами і козацтвом. Для України Хрест є славою і символом Воскресіння, адже згідно з Євангелієм воскресіння можливе лише через Хрест і во Христі. Україна потребує повернення Хреста З цього приводу митрополит Андрей Галицький писав: «Не знати, з якої ініціятиви і для якої причини українські патріоти носять малу відзнаку тризуба без хреста. Коли святий Володимир і по ньому усі українські князі вживали як державну ознаку тризуб з хрестом, треба визнати тризуб без хреста за символ повороту до поганства і за сумну ознаку переваги безбожницьких течій серед нашої нещасної спільности… Подібним проявом безбожництва буває заміна словами «Слава Україні!» відвічної похвали віддаваної Христові: «Слава Ісусу Христу!». Очевидно, ніхто з українців не може мати нічого проти поклику «Слава Україні!», але тим словом заступити акт релігійного прославлення Христа є виразною тенденцією усунути Христа і поставити батьківщину на його місце… Закликаю усіх християн енергійно поборювати ті два прояви безбожництва в практиках українського патріотизму» (від Митрополичого Ординаріяту, 6.09.1941) Так само наголошував і православний митрополит Іларіон (проф. Ів.Огієнко). “Хрест є невід’ємною складовою давньоруського, а отже українського герба”, – каже він. Ці слова є своєрідним духовним заповітом до сучасних українських синів і дочок. Україна потребує повернення Хреста. А через Хрест – повернення до Христа. Це найперший крок, з якого має починати український православний народ. Так зробив колись святий рівноапостольний Володимир Київський, охрестивши Київську Русь в купелі віри Христової. Так маэмо вчинити і ми. І то було б ознаменуванням нової доби відродження України як християнської європейської держави з тисячолітньою традицією, символом сходження нової духовно-моральної вісі у східноєвропейському постсовєтському деморалізованому вакуумі, початком виконання заповітної місії і призначення Київської Русі-України. +++ Paul_V_Lashkevich,

(Добавил ссылку к себе в дневник)



Комментарии (1): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Герб України-Руси у баченні польських митців. Зразок початку ХХ ст. - Тризуб набув більшого поширення лише з 1917 р. | Paul_V_Lashkevich - Дневник Paul_V_Lashkevich | Лента друзей Paul_V_Lashkevich / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»