• Авторизация
Дневник Paul_V_Lashkevich Лента друзей - Дневник - Полная версия


Бій УПА проти фашистів. Вересень 1943р. - Повстанці розташувалися біля Загорівського монастиря в Новому Загорові 10-09-2014 20:21 к комментариям - к полной версии - понравилось!


[166x263]3418201_GoldenCross_cb938ec29c932d10ca097d452e7d9ca8 (100x130, 11Kb)3418201_UKRAINE___78929429_1318247718_540458443 (160x120, 37Kb) [313x480]

+++++++++++

http://blog.i.ua/community/2808/787083/

++++++++++++

Бій УПА проти фашистів. Вересень 1943р. - Повстанці розташувалися біля Загорівського монастиря в Новому Загорові

http://blog.i.ua/community/2808/787083/

Військова Україна

/i3.i.ua/v2/control/arrow_left.png?r" target="_blank">http://i3.i.ua/v2/control/arrow_left.png?r) 0px 50% no-repeat;" target="_blank">предыдущая
/i3.i.ua/v2/control/arrow_right.png?r" target="_blank">http://i3.i.ua/v2/control/arrow_right.png?r) 100% 50% no-repeat;" target="_blank">следующая
 

Бій УПА проти фашистів. Вересень 1943р.

Влітку 1943-го року німецькі окупанти оголосили Україну «зоною анти партизанських операцій». Причиною цього рішення став несподівано сильний та ефективний спротив з боку УПА. До боротьби з українськими 
повстанцями було залучено Еріха фон дем Баха-Зелевскі – командувача німецьких проти партизанських формувань на Східному фронті. 
Ці “вдосконаленіші” заходи окупантів не лякали УПА. Вона безперебійно наносила їм усе більш відчутних ударів. На початку червня 1943 р. відділи УПА прогнали німецьку адміністрацію і встановили своє правління в Турійську, Мацієві, Голобах, Селищі, Головне, Шацьку. Населення цих районів надавало їм усебічну допомогу як дійсним господарям рідної землі.
Українські патріоти нападали на залізниці, порушували план руху поїздів,якими окупанти намагалися своєчасно доставляти військову техніку і військову силу для підкріплення своїх сил на тій чи іншій ділянці 
фронту, де зазнавали невдачі. Так, у ніч з 23 на 24 червня 1943 р. було перервано залізничну лінію між станціями Немовичі-Малинськ по шляху Рівне-Сарни. В передніх вагонах їхало 150 гестапівців карного загону. 
Вони верталися з погрому польських та волинських сіл, а в останніх вагонах були гармати, танки, амуніція та всякі припаси. Заспані гестапівці ще не встигли відчинити двері своїх вагонів, щоб довідатися про причину зупинки поїзда, як у передніх двох вагонах пролунали постріли. Сотенний командир Ярема із другом Дорошем стріляли по карателях. Гестапівці пробували тікати через вікна, але влучні постріли не давали ворогам вирватися з пастки. Зав’язався бій. Поранено Ярему та Дороша. Вранці повстанці зі зброєю та амуніцією повернулися в ліс .

У травні і червні 1943 р. відділи УПА в постійних боях з гітлерівцями контролюють усе Полісся і Волинь, обмежують володіння окупантів лише на територіях головних шосейних шляхів та залізничних лініях. На початку серпня 1943 р. відділ УПА напав на непрошених гостей, які грабували населення Гнідави (Луцький район). У запеклому бою, що почався, повстанці знищили грабіжників, а пограбоване майно було повернено 
населенню. Вночі з 19 на 20серпня відбувся напад повстанців на м. Камінь-Каширський. Після жорстокого бою повстанці перемогли і здобули цінні трофеї: понад 20 тис. набоїв, 5 кулеметів, 4 машини, понад сотню 
пістолетів, 16 друкованих машинок, 4 радіоприймачі, 11 коней з сідлами, 7мотоциклів, 1 легкову машину, 15 полонених і багато продуктів. Ворог втратив 100 чоловік вбитими.
   Бій повстанців з гітлерівцями в Новому Загорові став однією із найяскравіших сторінок боротьби українських націоналістів з окупантами. Вдень 8-го вересня 1943-го року повстанська чота особливого призначення під керівництвом Андрія Марценюка («Берези») увійшла до Нового Загорова.
    Повстанці розташувалися біля Загорівського монастиря, який на випадок зустрічі з німцями мав стати надійною точкою оборони. Довго на «гостей» чекати не довелося. За всипом місцевих поляків німецька адміністрація проти чоти з 44-х повстанців було кинуто роту німецької жандармерії, роту донських козаків 
( !!! ) і роту поліції із фольксдойчів – всього близько 400 осіб. Необережно наблизившись до повстанських позицій, вони потрапили під шквальний кулеметний вогонь, втративши близько 40 бійців. 
   Німці спробували підпалити смолоскипами монастир і піти на штурм. Однак,все це виявилося безрезультатним – окрім нових втрат, окупанти не домоглися нічого.

Зі спогадів учасників того бою: ” Загупали міномети, заторохкотіли кулемети, автомати... Одна за одною вибухали гранати, все злилося в один жахливий гул. Бій кипів, німці лізли як сарана, а разом з ними власівці та «фольксдойчі». Бій тривав цілу ніч. До повстанців долинали крики німецьких радистів, які викликали допомогу. Коли стало розвиднятися, бійці побачили, що до німців прибули нові машини з солдатами. Береза обміркував ситуацію і дав наказ відступити з шанців до монастиря.”

Вранці 9-го вересня до Нового Загорова були перекинуті додаткові сили жандармерії. Підмога до німців прибула з трьох боків: з Володимира, Горохова і Луцька. Перешикувавшись, вони негайно пішли в атаку, так що відступати було не просто. Але монастир був сполучений з шанцями ровом, завбачливо викопаним раніше, ним повстанці і скористалися. Тепер проти повстанців виступало понад 700 бійців, що мали на озброєнні міномети та артилерію. Обстріл монастиря тривав цілий день, а увечері до німців прибулопідкріплення – десять легких танків. Також три німецькі літаки розпочали бомбардування монастирю. Повстанці витримали авіаудари, сховавшись у глибоких підвалах святого храму, і відбили нічний штурм.

10-те вересня стало справжнім випробуванням повстанського духу. Протягомцілого дня німецькі сили штурмували монастир. Але кулеметник Коцюба, який сидів на дзвіниці, безперебійним кулеметним вогнем відкидав навалу противників.   З 44-х повстанців живими залишилося всього 18.

З ночі 10-го до середини дня 11-го вересня німецькі окупанти обстрілювали монастир з артилерії, танків та мінометів, а надвечір знов пішли на штурм монастиря. Повстанці втратили пораненими ще трьох побратимів, в тому числі і свого командира Березу, але позицій не здали.

Вночі на 12-те вересня вони вирішили прорватися з оточення. Сховавши у підвалах храму поранених товаришів, повстанці розділилися на дві групи по шість чоловік і, вдаривши по німецьким окупантам одразу у двох напрямах, вирвалися зі смертельного кільця.. . О 5-й годині ранку, користуючись густим туманом, вони кинули на позиції ворога гранати і в безладді пішли на прорив.. Кулеметнику Коцюбі, який лежав поранений на дзвіниці, пощастило також врятуватися, після того, як затих бій.

Зранку 12 вересня 1943 року німці увійшли до монастиря. Почувши стогін, вони виявили одного зі схованих поранених і повісили його того самого дня. Трупи 29 захисників монастиря зібрали й поховали місцеві 
селяни. Вони ж увечері 12 вересня, після відходу німців, знайшли у підвалах і врятували ще двох поранених.

Повстанці втратили 29 осіб у бою, один був убитий у полоні, дванадцятеро вирвалися, а двох врятували місцеві жителі. Німецькі втрати оцінюються в 90–100 чоловік убитими та 150–200 пораненими. За іншими джерелами німецькі втрати оцінюються в 540 чоловік убитими та більше 700 поранених.

Про боротьбу чоти Берези видана повість-хроніка Петра Боярчука „Бій під стінами храму ”, та поема-хроніка поета шестидесятника Миколи Холодного “Пям'яті 29”

Дмитро Снєгирьов.
+++
 

Бій у Загорові

8-11 вересня 1943 р. чота особливого призначення "Берези" із загону ім. Богуна у кількості 44 повстанців, яка розмістилася у монастирі Різдва Пресвятої Богородиці , в селі Новий Загорів Локачинського району Волинської області, була оточена німецькими карателями. Повстанці були озброєні трьома ручними кулеметами, станковим кулеметом "Максим" і легкими мінометами.

Повстанці на території монастиря, стиснуті кільцем переважаючими силами ворога, хоробро відбивали всі атаки. Фашисти кинули проти повстанців підрозділи мотопіхоти, польських поліцейських, міномети, артилерію, танкетки та 3 літаки-бомбардувальники. 
[показать]
Пам'ятник загиблим бійцям чоти "Берези" під час героїчної оборони монастиря в с. Новий Загорів 8-11.09.1943 р.

[показать]
Руїни Різдво-Богородицького монастиря, де 8-11 вересня 1943 р. чота УПА "Берези" тримала оборону проти німців з поляками.

Німці проводили масоване бомбардування монастиря і околиць авіацією та гарматний обстріл з танкеток. Однак штурм, який німці розпочали після бомбардування був відбитий. У результаті бою, після 8 атак, німці з поляками відступили, зазнавши великих втрат (точно число загиблих невідоме, але, очевидно, складало кілька сотень осіб, дехто нараховує 400 - 540, інші - 90-100 загиблими). Після цілого дня боїв о 2 годині ночі 12 вересня під покривом туману повстанці на чолі з політвиховником "Гивою" здійснили відчайдушну спробу прориву через німецькі окопи. Вирватися вдалося 12-тьом, троє сховалося в нішах і підвалах монастиря, 29 загинуло в бою. 

[показать]
Тоді загинули: 
1.кулеметник Бабій Давид Васильович (1917 р.н., с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл.)
2.ройовий Брись Семен Петрович (1923 р.н., с. Деречин Іваничівського р-ну) 
3.стрілець Гаврисюк Кузьма Степанович (1921 р.н. с. Старий Загорів Локачинського р-ну) 
4.стрілець Дорощук Петро Кирилович (1920 р.н., с. Брани Горохівського р-ну) 
5.стрілець Зеленський Олександр Антонович ("Зелений", 1922 р.н., с. Озірці Горохівського р-ну)
6.стрілець Книш Іван Григорович (1922 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну) 
7.стрілець Коваленко Олександр Михайлович (1925 р.н., с. Деречин Іваничівського р-ну) 
8.ройовий Ліщук (Лищук) Михайло Оксентійович (1923 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну)
9.стрілець Ліщук (Лищук) Григорій Оксентійович (1922 р.н. с. Мар'янівка Горохівського р-ну)
10. стрілець Ліщук Іван Петрович ("Вишня", 1922 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну) - дані про участь у бою суперечливі. Можливо ішлося про Григорія Ліщука.
11.Ліщина Михайло (1924 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну) - дані про участь у бою суперечливі, можливо ішлося про Михайла Ліщука.
12. стрілець Максимчук Олександр (імовірно, 1922, з Локачинського р-ну)
13.кулеметник Майко Іван Федорович ("Славко", 1921 р.н.)
14.стрілець Матвійчук Микола Олександрович (1925 р.н., с. Городище-2 Луцького р-ну) 
15.чотовий Марценюк Федір (Андрій?, Антон?) ("Береза", імовірно, 1919 р.н., імовірно, с. Княже суч. Сокальського р-ну Львівської обл.) 
16.стрілець Мороз Василь Павлович (1923 р.н., с. Риковичі Іваничівського р-ну)
17.стрілець Новосад Василь Романович (1923, с. Риковичі Іваничівського р-ну)
18.стрілець Панасюк Володимир ("Чорний", 1920 р.н., с. Жашковичі Іваничівського р-ну)
19. стрілець Хринюк Степан Семенович ("Терен", можливо, 1923 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну)
20.стрілець Шеремета (1922 р.н., с. Журавники Горохівського р-ну)
21.стрілець Шуст Іван (1922 р.н., уродженець с. Зборишів Горохівського р-ну)
22. стрілець Янюк Сергій Михайлович (1925 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну) 
23.Невідомий наймолодший (бо мав 17 років)
24. Невідомий росіянин-мінометник
решта - невідомі.
[показать]
Ліщук (Лищук) Михайло Оксентійович та Ліщук (Лищук) Григорій Оксентійович. Загинули у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р.

[показать]
Майко Іван Федорович. Загинув у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р.

[показать]
Книш Іван Григорович. Загинув у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р.

[показать]
Янюк Сергій Михайлович. Загинув у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р.



У брошурі Мелетія Семенюка "Боротьба УПА з німецькими окупантами" вказується, що одного з повстанців, росіянина, німці зловили й повісили. Загиблих героїв місцеві жителі поховали у спільній могилі біля храму. Завдяки спогадам жителя села Старий Загорів Василя Максимовича Барана, записаних влітку 2003 року, можемо ідентифікувати одного з невідомих героїв тієї битви, який у Семенюка виступає як росіянин. Насправді, це українець, уродженець Житомирщини, Андрій Болботко. Вихований у дитячому будинку, на початку німецько-радянської війни рядовий Червоної армії. Потрапив до німецького полону, звідки втік й пішов до УПА. Можливо, він є одним із невідомих бійців чоти "Берези", які поховані у спільній могилі.

[показать]
Наказ-повідомлення про славетний бій з німцями в с. Новий Загорів Волинської обл. Опубліковано: Літопис УПА. Нова серія. - Т.2. - Торонто-Львів, 1999. - с.505-506.

Бійці УПА, які вижили в бою:

1.Андрійчук Іван (можливо, колонія Зигмунтівка)
2.Бабій Федір Іванович ("Макаренко", 1914 р.н., с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл.) - кулеметник
3.Баламут Іван Андрійович ("Марко" або "Граб", 1924 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну)
4.Бурачинський Андрій Юрійович ("Черешенко", с. Озютичі Локачинського р-ну) - зв'язковий штабу загону ім. Богуна, до складу чоти не входив.
5.Войтович Степан (із с. Твориничі Локачинського р-ну Волинської обл.)
6."Гайсик" - кулеметник
7."Гива" (можливо, Іщук Михайло Петрович, 1917 р.н. с. Підбереззя) - політвиховник
8.Грибок Захар Микитович (1923 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну)
9.Кащук Микола Антонович ("Нора", "Бура", "Скита", 1912 р.н.)
10.Коцюба Петро Михайлович ("Грізний", 1921 р.н., с. Зелене Горохівського р-ну) - ройовий
11.Лукашук Феодосій (із с. Риковичі Іваничівського р-ну)
12.Сорока Петро Миколайович (із с. Скобелка Горохівського р-ну)
13.Стасевич Семен (с. Кваси Горохівського р-ну)
14.Федорчук Василь Леонтійович (1921 р.н., с. Ревушки Турійського р-ну)
15.Якубчук Ніл Ксенофонтович ("Малий", 23.05.1921 р.н., с. Стрільче)
16.Яремчук Григорій Андрійович ("Ліщина", 1922 р.н., с. Довге Горохівського р-ну Волинської обл.)

[показать]
Яремчук Григорій Андрійович. Учасник бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р.

Член суспільно-політичної рефрентури, згодом відомий дисилент Данило Шумук так писав про героїв Нового Загорова:

"Звичайно, коли б це були не стрільці УПА, а червоні партизани, то їм би всім потім присвоїли звання «героїв» і про них писали б багато репортажів, а може й романів. Але це були не червоні партизани, а стрільці УПА. Тим із них, що лишилися живими, довелося потім каторгу відбувати на далекому Заполяр'ї в Норильську. І їх там обзивали «фашистами» й «німецькими підсобниками»..."

Останній з учасників бою, що вижили, Григорій Яремчук, помер 2001 р.

У 2003 р. біля місця бою поставлено пам'ятник, на якому викарбувано імена загиблих солдатів УПА.

Схематично бій проти нацистів у Новому Загорові відтворено в кліпі Тартака й Нічлави "Не кажучи нікому". Поет-шістдесятник Микола Холодний написав поему "Пам'яті 29" (Холодний Микола. Пам'яті 29-ти. Поема-хроніка. Передмова проф. Михайла Шалати. – Дрогобич: Коло, 2003).

Цьому бою присвячено народну пісню "В Загорові на горі":


1. В Загорові на горі,
у старім манастирі,
у неділю, рано-вранці,
там молилися повстанці.

2. "Благослови, Божа Мати,
на ворогів міцно стати,
боронити Україну
по лицарськи - до загину."

3. "Борітеся, мої діти,
бідну землю бороніте,
за прикладом мого Сина
встане з мертвих Україна."

4. В понеділок, на світанку,
в Загорові блищать танки, *
гудуть авта й літаки -
облягають німаки.

5. "Друзі, алярм, гей вставайте,
манастиря не давайте,
бороніте Україну."
"Здобудемо або згинем!.."

6. Стало дніти у вівторок -
"Їх тисячі, а нас сорок..."
Налягяють німаки -
не даються козаки.

7. Той ранений вже в четверте,
одмагається від смерти, -
"Зажди, смерте, хоч хвилину -
ще зіб'ю з одну машину."

8. Той під розп'яттям конає
і на Христа поглядає:
"Ти за нас вмер, Божий Сину,
і ми гинем за Вкраїну."

9. Стало в середу смеркаться -
залишилось вісімнадцять.
З полеглими попрощались...
Крізь ворожий стрій прорвались.

10. В Загорові, на горі,
спочивають лицарі.
Хрест високий в головах:
"Полягло тут 22"...

11. Спіть спокійно, друзі милі,
у високій цій могилі...
Пімстимо смерть і руїну,
здвигнем з мертвих Україну.

Л-ра:
1.Боярчук П. Бій під стінами храму - Луцьк, 2005. - С.245 - 272.
2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.313
3.Дзьобак В. 1943-й - рік посилення, оновлення і активізації боротьби//ОУН і УПА в 1943 році. Документи. - Київ, 2008. – С.43
4.Загорів віддає шану боївці особливого призначення // http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=635
5.Шумук Д. Пережите і передумане. Спогади й роздуми українського дисидента-політв’язня з років блукань і боротьби під трьома окупаціями України (1921-1981 рр.) – Київ, 1998 – С.130
6.Щур Ю. Правда відкрилась лише через 65 років. 26.02.2008 http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=3313

http://urb-a.livejournal.com/3758367.html
+++ ++++ ++++
 
 
Так хотілося побачити урочистості біля руїн монастиря в Новому Загорові - завдяки Вам побачив. (((  http://youtu.be/g1-fHXdv_U8?list=UUaECiybqKzEo7KCH-_cUffw
Перевести
Ответить
 · 
 
подають таку інформацію - слухаю всіх - http://reibert.info/threads/bij-upa-1943-09-09-12-v-s-novij-zagoriv.67790/page-3
Перевести
Ответить
 · 
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (4):
Paul_V_Lashkevich 10-09-2014-20:29 удалить
++++ ВАРТАпредыдущаяследующая УСС УСС Бій у Загорові 10.09.13, 11:04 ВАРТА 8-11 вересня 1943 р. чота особливого призначення "Берези" із загону ім. Богуна у кількості 44 повстанців, яка розмістилася у монастирі Різдва Пресвятої Богородиці , в селі Новий Загорів Локачинського району Волинської області, була оточена німецькими карателями. Повстанці були озброєні трьома ручними кулеметами, станковим кулеметом "Максим" і легкими мінометами. Повстанці на території монастиря, стиснуті кільцем переважаючими силами ворога, хоробро відбивали всі атаки. Фашисти кинули проти повстанців підрозділи мотопіхоти, польських поліцейських, міномети, артилерію, танкетки та 3 літаки-бомбардувальники. Пам'ятник загиблим бійцям чоти "Берези" під час героїчної оборони монастиря в с. Новий Загорів 8-11.09.1943 р. Руїни Різдво-Богородицького монастиря, де 8-11 вересня 1943 р. чота УПА "Берези" тримала оборону проти німців з поляками. Німці проводили масоване бомбардування монастиря і околиць авіацією та гарматний обстріл з танкеток. Однак штурм, який німці розпочали після бомбардування був відбитий. У результаті бою, після 8 атак, німці з поляками відступили, зазнавши великих втрат (точно число загиблих невідоме, але, очевидно, складало кілька сотень осіб, дехто нараховує 400 - 540, інші - 90-100 загиблими). Після цілого дня боїв о 2 годині ночі 12 вересня під покривом туману повстанці на чолі з політвиховником "Гивою" здійснили відчайдушну спробу прориву через німецькі окопи. Вирватися вдалося 12-тьом, троє сховалося в нішах і підвалах монастиря, 29 загинуло в бою. Тоді загинули: 1.кулеметник Бабій Давид Васильович (1917 р.н., с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл.) 2.ройовий Брись Семен Петрович (1923 р.н., с. Деречин Іваничівського р-ну) 3.стрілець Гаврисюк Кузьма Степанович (1921 р.н. с. Старий Загорів Локачинського р-ну) 4.стрілець Дорощук Петро Кирилович (1920 р.н., с. Брани Горохівського р-ну) 5.стрілець Зеленський Олександр Антонович ("Зелений", 1922 р.н., с. Озірці Горохівського р-ну) 6.стрілець Книш Іван Григорович (1922 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну) 7.стрілець Коваленко Олександр Михайлович (1925 р.н., с. Деречин Іваничівського р-ну) 8.ройовий Ліщук (Лищук) Михайло Оксентійович (1923 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну) 9.стрілець Ліщук (Лищук) Григорій Оксентійович (1922 р.н. с. Мар'янівка Горохівського р-ну) 10. стрілець Ліщук Іван Петрович ("Вишня", 1922 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну) - дані про участь у бою суперечливі. Можливо ішлося про Григорія Ліщука. 11.Ліщина Михайло (1924 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну) - дані про участь у бою суперечливі, можливо ішлося про Михайла Ліщука. 12. стрілець Максимчук Олександр (імовірно, 1922, з Локачинського р-ну) 13.кулеметник Майко Іван Федорович ("Славко", 1921 р.н.) 14.стрілець Матвійчук Микола Олександрович (1925 р.н., с. Городище-2 Луцького р-ну) 15.чотовий Марценюк Федір (Андрій?, Антон?) ("Береза", імовірно, 1919 р.н., імовірно, с. Княже суч. Сокальського р-ну Львівської обл.) 16.стрілець Мороз Василь Павлович (1923 р.н., с. Риковичі Іваничівського р-ну) 17.стрілець Новосад Василь Романович (1923, с. Риковичі Іваничівського р-ну) 18.стрілець Панасюк Володимир ("Чорний", 1920 р.н., с. Жашковичі Іваничівського р-ну) 19. стрілець Хринюк Степан Семенович ("Терен", можливо, 1923 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну) 20.стрілець Шеремета (1922 р.н., с. Журавники Горохівського р-ну) 21.стрілець Шуст Іван (1922 р.н., уродженець с. Зборишів Горохівського р-ну) 22. стрілець Янюк Сергій Михайлович (1925 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну) 23.Невідомий наймолодший (бо мав 17 років) 24. Невідомий росіянин-мінометник решта - невідомі. Ліщук (Лищук) Михайло Оксентійович та Ліщук (Лищук) Григорій Оксентійович. Загинули у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р. Майко Іван Федорович. Загинув у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р. Книш Іван Григорович. Загинув у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р. Янюк Сергій Михайлович. Загинув у бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р. У брошурі Мелетія Семенюка "Боротьба УПА з німецькими окупантами" вказується, що одного з повстанців, росіянина, німці зловили й повісили. Загиблих героїв місцеві жителі поховали у спільній могилі біля храму. Завдяки спогадам жителя села Старий Загорів Василя Максимовича Барана, записаних влітку 2003 року, можемо ідентифікувати одного з невідомих героїв тієї битви, який у Семенюка виступає як росіянин. Насправді, це українець, уродженець Житомирщини, Андрій Болботко. Вихований у дитячому будинку, на початку німецько-радянської війни рядовий Червоної армії. Потрапив до німецького полону, звідки втік й пішов до УПА. Можливо, він є одним із невідомих бійців чоти "Берези", які поховані у спільній могилі. Наказ-повідомлення про славетний бій з німцями в с. Новий Загорів Волинської обл. Опубліковано: Літопис УПА. Нова серія. - Т.2. - Торонто-Львів, 1999. - с.505-506. Бійці УПА, які вижили в бою: 1.Андрійчук Іван (можливо, колонія Зигмунтівка) 2.Бабій Федір Іванович ("Макаренко", 1914 р.н., с. Стрільче Горохівського р-ну Волинської обл.) - кулеметник 3.Баламут Іван Андрійович ("Марко" або "Граб", 1924 р.н., с. Мар'янівка Горохівського р-ну) 4.Бурачинський Андрій Юрійович ("Черешенко", с. Озютичі Локачинського р-ну) - зв'язковий штабу загону ім. Богуна, до складу чоти не входив. 5.Войтович Степан (із с. Твориничі Локачинського р-ну Волинської обл.) 6."Гайсик" - кулеметник 7."Гива" (можливо, Іщук Михайло Петрович, 1917 р.н. с. Підбереззя) - політвиховник 8.Грибок Захар Микитович (1923 р.н., с. Скобелка Горохівського р-ну) 9.Кащук Микола Антонович ("Нора", "Бура", "Скита", 1912 р.н.) 10.Коцюба Петро Михайлович ("Грізний", 1921 р.н., с. Зелене Горохівського р-ну) - ройовий 11.Лукашук Феодосій (із с. Риковичі Іваничівського р-ну) 12.Сорока Петро Миколайович (із с. Скобелка Горохівського р-ну) 13.Стасевич Семен (с. Кваси Горохівського р-ну) 14.Федорчук Василь Леонтійович (1921 р.н., с. Ревушки Турійського р-ну) 15.Якубчук Ніл Ксенофонтович ("Малий", 23.05.1921 р.н., с. Стрільче) 16.Яремчук Григорій Андрійович ("Ліщина", 1922 р.н., с. Довге Горохівського р-ну Волинської обл.) Яремчук Григорій Андрійович. Учасник бою чоти УПА проти нацистів у Новому Загорові 11.09.1943 р. Член суспільно-політичної рефрентури, згодом відомий дисилент Данило Шумук так писав про героїв Нового Загорова: "Звичайно, коли б це були не стрільці УПА, а червоні партизани, то їм би всім потім присвоїли звання «героїв» і про них писали б багато репортажів, а може й романів. Але це були не червоні партизани, а стрільці УПА. Тим із них, що лишилися живими, довелося потім каторгу відбувати на далекому Заполяр'ї в Норильську. І їх там обзивали «фашистами» й «німецькими підсобниками»..." Останній з учасників бою, що вижили, Григорій Яремчук, помер 2001 р. У 2003 р. біля місця бою поставлено пам'ятник, на якому викарбувано імена загиблих солдатів УПА. Схематично бій проти нацистів у Новому Загорові відтворено в кліпі Тартака й Нічлави "Не кажучи нікому". Поет-шістдесятник Микола Холодний написав поему "Пам'яті 29" (Холодний Микола. Пам'яті 29-ти. Поема-хроніка. Передмова проф. Михайла Шалати. – Дрогобич: Коло, 2003). Цьому бою присвячено народну пісню "В Загорові на горі": 1. В Загорові на горі, у старім манастирі, у неділю, рано-вранці, там молилися повстанці. 2. "Благослови, Божа Мати, на ворогів міцно стати, боронити Україну по лицарськи - до загину." 3. "Борітеся, мої діти, бідну землю бороніте, за прикладом мого Сина встане з мертвих Україна." 4. В понеділок, на світанку, в Загорові блищать танки, * гудуть авта й літаки - облягають німаки. 5. "Друзі, алярм, гей вставайте, манастиря не давайте, бороніте Україну." "Здобудемо або згинем!.." 6. Стало дніти у вівторок - "Їх тисячі, а нас сорок..." Налягяють німаки - не даються козаки. 7. Той ранений вже в четверте, одмагається від смерти, - "Зажди, смерте, хоч хвилину - ще зіб'ю з одну машину." 8. Той під розп'яттям конає і на Христа поглядає: "Ти за нас вмер, Божий Сину, і ми гинем за Вкраїну." 9. Стало в середу смеркаться - залишилось вісімнадцять. З полеглими попрощались... Крізь ворожий стрій прорвались. 10. В Загорові, на горі, спочивають лицарі. Хрест високий в головах: "Полягло тут 22"... 11. Спіть спокійно, друзі милі, у високій цій могилі... Пімстимо смерть і руїну, здвигнем з мертвих Україну. Л-ра: 1.Боярчук П. Бій під стінами храму - Луцьк, 2005. - С.245 - 272. 2.Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Хронологія подій. – Т.1. Волинь і Полісся. – Рівне, 2008. – С.313 3.Дзьобак В. 1943-й - рік посилення, оновлення і активізації боротьби//ОУН і УПА в 1943 році. Документи. - Київ, 2008. – С.43 4.Загорів віддає шану боївці особливого призначення // http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=635 5.Шумук Д. Пережите і передумане. Спогади й роздуми українського дисидента-політв’язня з років блукань і боротьби під трьома окупаціями України (1921-1981 рр.) – Київ, 1998 – С.130 6.Щур Ю. Правда відкрилась лише через 65 років. 26.02.2008 http://www.ukrnationalism.org.ua/news/?n=3313 http://urb-a.livejournal.com/3758367.html ++++++ Paul_V_Lashkevich,

(Добавил ссылку к себе в дневник)

Обратиться - Ответить - К полной версии
Paul_V_Lashkevich 10-09-2014-21:49 удалить
+++ Українські марші і військові пісні Наступна республіка 17 авг 2013 в 19:00 Останні новини з Польщі шокували все праве середовище України: поляки мають намір знести на території Польщі пам'ятник воякам Української Повстанської Армії. Але є в Європі країна, яка поважає померлих вояків з України. Це прекрасна Німеччина. 1 серпня 1914 року вибухнула Перша Світова війна. Війна, яка створила не "втрачене покоління", а надію на відродження справжньої України. Мільйони українських чоловіків потрапили на фронт. Але війна є війна і тисячі українців потрапили до німецького і австрійського полону. Серед таких таборі, де утримувались українські військовополонені, був табір у місті Вецляр. Це було "місто в місті": при населенні в 13 тисяч жителів, в таборі утримувались 13 тисяч полонених. Полоненим платили гроші за роботу (50 пфенінгів), яку вони там виконували. На православні свята полонені мали право на відпочинок. Окрім православних служб, велися служби для мусульман, католиків, юдеїв. Друкувалася газета українською мовою. Збереглося майже 150 плакатів місцевої друкарні, була своя музична капела, а також музично-драматичний театр. В цьому таборі почала формуватися знаменита завдяки радянській пропаганді Синьожупанна дивізія. Але дехто так на Батьківщину не повернувся... 350 українців навічно залишилися в німецькій землі. На честь цих вояків у 1919 році професором Михайлом Паращуком за гроші полонених була поставлена скульптура у вигляді синьожупанника з гвинтівкою. На стелі українською мовою написано «Своїм братам - українські бранці». Автор пам’ятника - Професор Паращук (учень самого Родена) - до війни навчався у Києві та Львові, працював у Німеччині. Після революції він виїхав до Болгарії, де й помер. Чому німці поважають наших вояків, а поляки - ні? Мне нравится1Поделиться 17 авг 2013|Комментировать ++++ Paul_V_Lashkevich,

(Добавил ссылку к себе в дневник)

Обратиться - Ответить - К полной версии
Paul_V_Lashkevich 10-09-2014-23:16 удалить
+++ Paul V. Lashkevich Только что Так хотілося побачити урочистості біля руїн монастиря в Новому Загорові - завдяки Вам побачив. ((( http://youtu.be/g1-fHXdv_U8?list=UUaECiybqKzEo7KCH-_cUffw Перевести Ответить · Paul V. LashkevichТолько что подають таку інформацію - слухаю всіх - http://reibert.info/threads/bij-upa-1943-09-09-12-v-s-novij-zagoriv.67790/page-3 Перевести Ответить · +++ Paul_V_Lashkevich,

(Добавил ссылку к себе в дневник)

Обратиться - Ответить - К полной версии


Комментарии (4): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник Бій УПА проти фашистів. Вересень 1943р. - Повстанці розташувалися біля Загорівського монастиря в Новому Загорові | Paul_V_Lashkevich - Дневник Paul_V_Lashkevich | Лента друзей Paul_V_Lashkevich / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»