Путінська ширма

Росія, вже не ховаючись, почала військову інтервенцію на сході України. Сталося це наступного дня після Мінської зустрічі президентів Порошенка та Путіна. Переговори, які більше запам'яталися антуражем події - таким як рукостисканням із кам'яним обличчям українського лідера - ніж будь-якими відчутними результатами.

Намагаючись відтворити подробиці, ми поспілкувалися щонайменше з трьома учасниками мінської делегації. "Очі в очі українським президентом було заявлено на мінській зустрічі, що ми не підемо на жодні компроміси по суверенітету і територіальній цілісності України, а також в частині ратифікації Угоди про асоціацію у вересні 2014 року" - сказав "Українській правді" заступник глави адміністрації президента Валерій Чалий.

У свою чергу, Путін відмежувався від підтримки бойовиків на сході України та запропонував Києву самостійно домовлятися з маріонетками із "ЛНР" та "ДНР", нарощуючи паралельно їхню військову підтримку.

Фактично, російський диктатор створює ілюзію діалогу, лише виграючи час для того, аби ще сильніше зруйнувати українську економіку, а потім - повалити нинішню владу вже руками самих громадян України, які обрали теперішнього президента в очікування миру та реформ, але поки не отримали ні першого, ні другого.

Головним задумом Путіна на переговорах у Мінську було переведення розмови в торговельну та економічну площину, аби змістити фокус із теми військової підтримки бойовиків. За словами джерел, одним з найбільш жвавих моментів зустрічі був обмін репліками між Путіним і Порошенком щодо допомоги з боку Росії.

- Россия дотирует Украину, мы дали 3 миллиарда долларов помощи в прошлом году, - традиційно нагадав Путін.

- Вы дали не Украине, а Януковичу, - відповів на це Порошенко.

- Нет, именно Украине, - наполягав Путін. - А если он что-то украл, то вы докажите.

- Так вы же укрываете Януковича и не отдаете в руки украинского правосудия! - сказав Порошенко у відповідь.

Інша деталь, яка звернула на себе увагу членів української делегації - це те, що Путін декілька разів назвав бойовиків терористами. "Там есть опполченцы, их на западе называют терористами. Пусть будут террористами. Но не террористы направили войска в Киев, а Киев направил свои войска в Донецк", - дослівно процитував Путіна один з членів української делегації.

У ході багатосторонніх переговорів у Мінську Росія намагалася нав'язати Україні підсумковий меморандум, текст якого потрапив у розпорядження "Української правди". Офіційно він називався "Итоговый документ встречи высокого уровня глав государств Республики Беларусь, Республики Казахстан, Российской Федерации, Украины и представителей Европейского Союза".

Джерела стверджують, що формально ця заява була запропонована Білоруссю - без попередніх консультацій, прямо в ході пленарного засідання. І немає сумнівів, що готувалася вона в Росії.

"Ми могли попрацювати над текстом, але сенсу в цьому не було. Він не підходив нам ні по змісту, ні по стилю внесення", - розповів "Українській правді" один з учасників переговорів.

Головна відмінна риса "документу" - це його повна беззмістовність в частині припинення війни на сході України. На думку співрозмовника, задум полягав у тому, щоб звести дискусію до торгових суперечок та вивести за межі переговорів російську підтримку бойовиків - тоді як Україну цікавив "мирний план".

Порожній набір фраз, закладених в проект документу, складно назвати планом.

"Участники встречи:

1. Признали необходимость преодоления нестабильности и разногласий на востоке Украины в рамках всеобъемлющего политического диалога, охватывающего все слои населения, политические силы и иные заинтересованные стороны...

2. Выразили намерение всемерно способствовать скорейшему прекращению огня на востоке Украины для предотвращения страданий гражданского населения..."

[625x870]

[625x856]

[625x856]

Загалом після ознайомлення з текстом складається враження, що він був написаний з єдиною метою - аби був хоча б якийсь документ, під яким сторони поставили би підписи. Знову - з метою створення ілюзії переговорів - для того, аби російська сторона виграла час та хоча би частково реанімувала свій імідж.

Крім того, документ мав би засвідчити лідерську роль Росії. Україна не підготувала альтернативний варіант заяви за підсумками мінських переговорів - за словами співрозмовника, оскільки підписання документів не передбачалося.

Єдиним серйозним наміром зустрічі можна вважати спробу України заручитися лояльністю найближчих політичних союзників Путіна - президентів Білорусі та Казахстану. Тим більше, як стверджують члени української делегації, Путін в ході переговорів обрушився з критикою на Олександра Лукашенка, звинувативши його в тому, що Білорусь постачає до Росії польські яблука та гриби - з перебитим маркуванням.

Чи не єдиний, хто може бути задоволений мінськими переговорами - це Олександр Лукашенко, який тішився тим, що вперше за багато років зміг зібрати на своїй території керівництво Європейського союзу. Для нього російська агресія є шансом на потепління стосунків з Брюсселем без проведення внутрішніх перетворень.