Центр піклування про дітей, що у Львові на вулиці Донецькій, 22, єдиний у місті, який займається дозвіллям дітей, батьки яких малозабезпечені, або ведуть аморальний спосіб життя та мають шкідливі звички. Це чи не єдиний виховний заклад, де за «випускниками» не плачуть, адже, якщо ті сюди більше не приходять, то це означає, що тепер вони проводять час у колі сім’ї, як і належить дитині. Тим більше, що кількість дітей, яку може прийняти Центр, помітно скоротилася у зв’язку із закінченням три роки тому договору на оренду -AAA+
приміщення. Про це повідомив кореспондент ЗІКу.
Згідно із розпорядженням міського голови, колишні дитсадки почали вивільняти від орендарів. Відтак центрові піклування про дітей залишили половину першого поверху, а якщо вимірювати поглядом дітей, то тепер вони мають одну кімнату на все про все, та ще одну, де накривають столи для обіду. Отож сьогодні тут поміщається до тридцяти п’яти дітей.
Міська влада пропонувала натомість інші приміщення, але жодне з них не отримало погодження від санепідемстанції. Центр піклування про дітей чекає ще до квітня – саме тоді мають вирішити питання із орендою. У будь-якому випадку інше приміщення знову потребуватиме ремонту, а, отже, допомоги спонсора. Швеція, як каже директор Центру піклування про дітей Юрій Гимон, хотіла б за цей десяток літ побачити зустрічні кроки держави, дітей якої вона взяла під свою опіку.
Дев’ять років тому приміщення Центру займало два поверхи колишнього дитсадка №55, що на вулиці Донецькій, 22. Кошти на ремонт тоді занедбаного будинку надав благодійний фонд «Допомога Україні», Швеція. Окрім того, надходила гуманітарна допомога, з якої школярі отримували одяг, інколи медикаменти. Не так давно дітям із соціально незахищених сімей регулярно надавали послуги перукар та стоматолог. Після занять у школі, підлітки, аби не повертатися у домівки, де не створено належних умов для життя та розвитку дитини, приходять у Центр. Тут чекає обід, гарячий душ, виконання домашнього завдання під наглядом соціальних працівників, а потім гра у спортзалі, перегляд фільму, заняття музикою тощо. В окремі дні збирається клуб читачів Святого Письма, який проводить спільну молитву та дослідження Біблії. На свята вихованці Центру готують виступи для батьків та рідних. Запрошують юних талантів у Церкви та міський сиротинець.
«Ми прищеплюємо нашим дітям почуття соціальної вагомості: «Ви не споживачі», – каже директор Центру Юрій Гимон. – Вони повинні бачити, що є хтось, хто потребує їхньої допомоги». Наприклад, для сиротинця Центр піклування про дітей проводив таку акцію: кожен вихованець мав подарувати дитині-сироті іграшку – щонайкращу, яку мав. Якщо ж справної забавки вдома не було, ніс ту, яку знайшов, самотужки підмайструвавши перед тим. «Наші діти – дуже талановиті, − зізнається Юрій Гимон. – Бували випадки, коли під час виступів, батьки, бачачи, які здібні та працьовиті їхні діти, розкаювалися, що вибрали не той шлях. Через якийсь час приходили уже іншими людьми, дякували, що ми підтримали їх у скрутну хвилину, і забирали дітей додому».
[352x266]