"Подаруй світло...
Подаруй світло мені...
Подаруй світло..."

Невже я так багато прошу? Лише декілька промінців того таємного, того солодкого світла?! Невже це так багато, по зрівнянню з тим, що просять тисячі інших? 
Машини, гарних хлопців, багато грошей, прибуткову роботу... Ні, не треба мені цього. Лише трішечки... Лише шматочок тепла... Яскравого, як сонячне сяйво...

Мабуть, боляче усвідомлювати, що ти один-єдиний в цьому світі, а, можливо, не один, та нікому зігріти... Ні словом, ні міцними обімами, ні жгучим поцілунком.

Невже це моя карма? Мерзнути все життя, сподіваючись на СВІТЛО? Ні... Я не вірю..Я вірю в те, що буде краще.
В те, що буде краще...завтра.
 

[500x333]