Ні в одній державі антигітлерівської коаліції день закінчення війни з Німеччиною не відзначався і не відзначається з такою помпезністю, з таким пропагандистським шалом, як в колишньому Радянському Союзі, а тепер – в державах СНГ, особливо в тих, що хочуть подобатись Москві.



І чим дальша відстань від тієї вікопомної події, тим більшим становився розмах святкувань. Неробочим днем 9 травня було до 1947 року. З 1948 року Сталін зробив його робочим днем. Тільки у 1965 році Брежнєв знову перетворив його на святковий день. Почалися військові паради з участю бойової техніки і воєнної авіації.



Радянська імперія демонструвала свою військову могутність, оскільки чимось іншим похвалитись не могла. Переможена Німеччина по рівню життя і добробуту населення на десятиліття випередила переможця. Отже, це було нагадуванням ворогам, а їх уособлювало НАТО, - ми перемогли найстрашнішого ворога, і, якщо буде потреба, переможемо і зараз.



На військові паради витрачались величезні кошти. І це при тому, що останки загиблих радянських вояків не поховані досі. Їх знаходять в лісах і ховають ентузіасти.