Вже два десятиліття російські керманичі не можуть і не хочуть змиритися з незалежністю України. Своїми діями вони постійно демонструють своє ставлення до України як до тимчасового утворення, якому лише дозволено погратися у незалежність. Тузла, небажання демаркувати сухопутні і визначити морські кордон з Україною, хазяйнування у Севастополі, постійні вказівки про нібито утискання російської мови і «переписування» українцями затвердженої Москвою історії України.

Кремлівська влада жадала зміни керівництва України, щоб воно стало слухняним провідником інтересів Москви.

І ось омріяна Кремлем мить настала – на вище державне крісло в Україні видерся Янукович, якого ще на минулих виборах Путін двічі передчасно і марно поздоровляв з президентською посадою.

І зразу ж новоспечений очільник України прогрувся перед Москвою, підписавши ганебні Харківські угоди про продовження перебування Чорноморського флоту РФ в Україні після 2017 року, призначивши міністром освіти українофоба Табачника, який нищить українську мову і насаджує в в учбові заклади "русский язык". Під тиском Кремля Янукович выдмовляеться від планів України вступити в НАТО.

Від такої поступливості українського президента, аппетити Кремя розгорілися. Останнім часом бачимо намагання Росії закрити Україні дорогу в Євросоюз, втягнувши в митний союз з Росією. Московський ієрах Кирилл (Гундяєв), який свого часу благословив Януковича на президенство, майже не вилазить з Укрїни, намагаючись зробити Українську Православну Церкву (Московського патріархату) головною в Україні.

Останніми днями спостерігаємо плазування української влади перед Москвою у рішенні підняти червоні прапори поряд з державним прапором України 9 травня і в роздаванні в цей день Геогрієвськи стрічок(!) Російської імперії. Дожилися.

Щоправда три області - Львівська, Івано-Франківська і Тернопільска піднімати червоні прапори неіснуючої держави відмовилися.