Люди навіщось мордують одне одного із садистською витонченістю, ніби складають іспит на ремесло ката.
Навіщо? Що вони цим доводять? Уміння бути жорстокими?
Про те, що людина народжується жорстокою, зрозуміло звідтоді, як малюк з особливою насолодою розриває нутрощі впізнаваної — улюбленої — іграшки.
А розумні дорослі дядьки з тітками? В ім'я чого знущаються над собою своїми ж руками?
Ну, зрозуміло, якщо там помста, реванш, іще якась дурня.
А чому себе поводять так само ті, що люблять; ті, що не можуть обійтися одне без одного?
Може, любов — суцільна помста за не реалізоване колись із кимсь іншим шаленство — і більше нічого?! Розрив улюбленої іграшки на клоччя?