и что это в последнее время мне попадаются книгоСТРАСТИ, фильмоСТРАСТИ, спектаклеСТРАСТИ.
Женщина в пылу сумасшедшей любви... и последствия
Мария Матиос - потрясающий мастер слова и композиции
опять многоплановый, многоуровневый роман. я такие люблю)

но цитаты:
"чоловік (глухо) зневажає жінку навіть тоді, коли любить. Він ненавидить свою слабкість біля неї. А якщо вона якимось чином дасть зрозуміти, що він слабкий саме завдяки її ненавмисним старанням, прости мене Боже, що в той момент думають чоловіки!,,,"
"Цікаво, як же все-таки чоловіки починають війни, оті хвалені і розрекламовані всіма засобами мистецтва війни, причиною яких є жінка?"

"Але чоловіки ... ніколи не визнають публічно, що їхніми - прихованими, підсвідомими - намірами застосувати природну, а також накопичену впродовж життя войовничість завжди керують жінки".

"Достатньо, що він знає, що я залежу від нього, як наркоман від поставника зілля. Тому і боїться мені проказати, що й сам за крок до власної залежності...
Люди, які відчувають одне одного без слів, - уже залежні навіки!"
"жіночу свідомість, свідомість, а не жінку як фізичну особу, репресувати неможливо. на відміну від свідомості чоловічої"
"Навіщо люди шукають Диявола. Ось він - ліворуч. Серцем називається!"
"Мабуть, навіки завойованих жінок, як і навіки завойованих територій, і справді немає!"
"Людство засвоїло так багато знань, зробило винаходи, вивчило так багато слів, довчає Всесвіт - а не знає елементарних речей: не знає процесу розлюблення одною людиною іншої"

"Скільки крові попив мені цей ромео пенсійного віку! а чому? З егоїзму! Тільки з егоїзму. Бо вже ніякі сили не змусять мене думати, що ВСЕ, що з нами було, булопродиктовано серцем. Колись він хотів стати власником моїх думок. А цому дозволялося мати тільки тіло."