До мене знову повертаються мої старі думки.......які переслідували мене 7 місяців. А все це звязано із вбивством мого дядька якого жорстоко вбили. Завтра суд, будуть судити вбивців. А мне найбільше дивує що двоє із вбивців діти високо посадовців, які ніколи ні вчому не мали потреби.....І я одного не розумію як їм могла піднятися рука вбити друга, до якого не одноразово пирїджали додому, були знайомі з його дружиною і сином. Причому після того як спіймали вбивць їхні батьки приїхали і заплатили начальнику управління карного розшуку УМВС в області, переконавши його в тому що він і карєру собі зробить і грошей заробить, і їм допоможе. Заце він повинен був дати інтервю одну з газет, і дати не зовсім правдиву інформацію. А саме що мій дядько був затятий гравець в казино, і був винен їм 50 тисяч доларів чого не могло бути тому що в двох 20 річних молодиків немогло бути таких грошей, а ще один з вбивців (раніше вже відбував зону за наркотоки) то внього на харчі не було грошей, а нетещоб позичати таку суму......А в принципі почитаєте самі чого вони там понавидумували........... Помста кредиторів

Такого на Прикарпатті давно не траплялося. Спалений труп чоловіка, закопаний у лісовому масиві на території Тисменицького району, виявили грибники. Один з них і повідомив міліцію про страшну знахідку. Сталося це 17 жовтня нинішнього року. 
Перша серйозна проблема, з якою зіткнулися оперативники — встановлення особи потерпілого. За словами начальника управління карного розшуку УМВС в області Ігоря Баб’юка, труп обгорів так, що для дактилоскопії були придатні хіба що один- два пальці. Від одягу залишилися самі клапті.
— Ми почали працювати над цим питанням і незабаром з’ясували, що приблизно в тих числах, коли було знайдено труп, зник житель Івано-Франківська, назвемо його П. Точніше, він начебто поїхав до Львова, звідки подався до Криму, і там його сліди загубилися. Та, як з’ясувалося в результаті перевірки, таким чином особи, що їх нині затримано за підозрою у вбивстві П., намагалися приховати свій злочин. Для цього вони зімітували «есемескою» повідомлення з Криму від імені потерпілого дружині, що, мовляв, він уже не хоче жити, бо має купу боргів. Пробач мене і таке інше, що мало б переконати: людина вирішила накласти на себе руки. Та коли група наших працівників виїхала до Криму і знайшла телефон, з якого відправили ту «есемеску», то його власником виявився... прибиральник залізничного вокзалу в Сімферополі. У свою чергу він цю «мобілку», котра свого часу дійсно належала П., знайшов в урні для сміття. Просто один зі зловмисників, аби замести сліди злочину, приїхав до Сімферополя, відправив уже згадане «есемес»-повідомлення, а потім викинув телефон.
На той момент ми ще не мали точних даних, що труп, знайдений у лісі, належить П. З цього приводу була лише оперативна інформація, яка в подальшому підтвердилася. Відпрацьовуючи його зв’язки, довідалися, що чоловік мав доволі великі борги. Він був любителем пограти в казино, для цього під різними приводами позичав гроші. Зокрема, маючи нерухомість у центрі міста, від декількох осіб, назвемо їх підприємцями, отримав наперед гроші за оренду. Щоправда, кредитори тих приміщень так і не побачили. Тоді, очевидно, у них і виник план викрадення боржника, котрий закінчився його вбивством...
За даними карного розшуку, зловмисники цілий тиждень стежили за жертвою, намагаючись реалізувати свій задум. Нарешті це їм вдалося. Чоловіка привезли на квартиру, яку винайняли заздалегідь, де завдали йому жорстоких тортур. Спершу вимагали у нього повернення боргів (за попередніми даними, його сума становила — ні багато ні мало — 50 тисяч доларів). Зрозумівши, що він грошей не має, почали вимагати документи на його нерухомість. Це, врешті-решт, зловмисники отримали, однак заволодіти майном, крім автомобіля, який відігнали до Львова, не змогли. Річ у тім, що з деяких причин їм не вдалося отримати паспорт жертви. А без нього навіть підробити доручення на володіння тим майном неможливо. І ось чи то з відчаю, чи з люті вирішили вбити людину. Жертву вивезли до лісу, де один зі зловмисників, до речі, раніше неодноразово судимий, задушив потерпілого. Ще двоє з цієї злочинної групи викопали яму, куди поклали тіло, обклавши його дровами, котрі заготували заздалегідь. Далі все облили бензином і підпалили. Коли вогнище згасло, закидали те, що залишилося від людини, землею.
— Серед зловмисників кожен мав свою функцію, — продовжує розповідь Ігор Баб’юк. — Одні забезпечували прикриття, другі відганяли до Львова машину жертви, треті їздили за документами на його нерухомість, четверті безпосередньо вбивали. Словом, ролі були розподілені чітко.
— Ігоре Васильовичу, цих людей хтось найняв?
— Ні, всі вони були кредиторами потерпілого. 
Зауважимо, що правоохоронцям довелося провести величезну роботу з розкриття цього злочину. Адже він був ретельно підготовлений. Крім уже згаданої квартири, зловмисники спеціально придбали автомобіль, яким перевозили жертву, нові стільникові телефони і СІМ-карти. Цими «мобілками» вони спілкувалися виключно між собою, намагаючись залишити якомога менше слідів своєї злочинної діяльності. Проте вже через тиждень після виявлення поховання в лісі було затримано особу, яку підозрюють безпосередньо у вбивстві. Протягом наступних двох тижнів правоохоронцям вдалося встановити місце перебування і затримати інших учасників групи. Зокрема двох з них розшукали у Львові. Вдома в одного з них виявили документи на нерухомість потерпілого. А за ще одним зловмисником начальникові обласного карного розшуку довелося їхати аж до Києва. До речі, його вже розшукувала тамтешня міліція за підозрою в шахрайстві. На нинішній день четверо з тієї групи перебувають під вартою.
Розкриття цього злочину далося тяжкою працею, безсонними ночами, проведеними на роботі. Керував розслідуванням безпосередньо начальник УМВС в області Василь Кузнецов, котрий чи не щодня проводив координаційні наради, тримаючи хід слідства під особистим контролем. 

Помста кредиторів

PHP: