[401x500]
Говори зі мною,
Розкажи про себе
Де я не з тобою,
Де блакитне небо.
Там ховають дива
За маленьким провулком…
Чи можливо то місто
Стати комусь притулком?
Де всі мрії на диво
Реальна картина,
Що малює в папері
Маленька дитина.
Хоча б декілька слів
У куточку в альбомі
І вже начебто рядом
Всі міста незнайомі.
І вже начебто близько
Твій подих до мене.
Прихились, прошу, низько.
Відчуваю страшенне
Колихання у грудях,
Шепотіння в долонях.
Ні, не можу на людях,
Бо я наче в погонях
Божевільних ідей
Про щасливе майбутнє,
Яке разом прийде
Й спочива незабутнє.
Розкривати мене
Хочеш денно і вночі
Доки час не жене,
Доки дивляться очі.
Куштувати мене..
Але ж це не куштують.
Це напотемки люблять,
Чи від цього рятують.
Проспівати б тобі,
Чи хоча б промовчати
Про то світло в ночі,
Про яке не кричати.
Ти мені дарував
Ці бажання і зливи,
І ніхто з нас не знав
То загострення схиби..
..Може я божевільна...?
Та твої почуття
Надихають на крила,
На любов і життя.