Навіть кола на воді від перестиглої сливки, яка впала в ставок, можуть багато змінити. Дуже часто ми потребуємо маленького поштовху, щоб вирішити якусь проблему, щирої усмішки, щоб налагодити стосунки, доброзичливого слова, щоб здолати смуток, а чи й короткої історії для душі, аби змінити своє життя... на краще.


КОЛА НА ВОДІ

Літній спекотний день. Тихо мріє маленький ставок, ніде ні шелесне. На листку латаття сидить лінива жаба й уважно стежить за довгоногою комахою, що безтурботно ковзає по воді. Якби вона захотіла поласувати комашкою, то це навіть не коштувало б їй великих зусиль. Трохи віддалік якийсь джмелик пристрасним поглядом прикипів до прекрасної мушки. Але йому не вистачає мужности висловити своє кохання, тож він задовольняється тим, що тихо милується нею здаля.
А на березі, коло самісінької води, гине від спраги маленька непоказна квіточка. її корінці аж надриваються від зусиль, але дотягнутися до води, хоч як вона близько, — неспромога...
Онде потопає комарик. Він впав у воду через власну необачність. Крильця намокли й обважніли, тому він ніяк не може злетіти в повітря. Вода вже починає його поглинати.
Дика слива схилила над ставком своє віття. На кінчику найдовшої гілки, що сягає майже середини ставка, самотньо висить зморщена і потемніла перестигла сливка. Раптом вона відривається від гілки й падає у воду. Серед монотонного гудіння мух чується чудернацький легковажний звук: "плюск"! З того місця, де урочисто й гідно впала маленька сливка, по воді пішли кола — за першим одразу ж друге, третє, четверте..., вони маєстатично ширяться, немов розквітаючий цвіт.
Хвилькою віднесло від жаби довгоногу комашку, яку та саме збиралася злизати своїм спритним язиком. Джміль, від поштовху хвилі, ненароком упав на прекрасну мушку. Навзаєм вибачаючись, вони навіки закохалися одне в одного.
Перша хвиля, дійшовши до берега, оживила маленьку квіточку.А ще вона піднесла вгору потопаючого комарика. Йому вдалося вчепитися за травинку, що росла на березі, похилившись над водою. Комарик висушив крильця на цій травинці й полетів.
Як багато доль змінили майже непомітні кола на воді!
(Бруно Ферреро)


«ЗРУЧНИЙ» ПРИВІД

— Я випадково не залишила у вас свою парасолю? — спитала мене одна пані, сусідка, що якось приходила поговорити зі мною.
— Так, — відповів я.
Пані щиро подякувала, а потім додала:
— Ви — справді чесна людина! Я була у багатьох сусідів і питала, чи не залишила у них свою парасолю,
і, уявіть собі, всі відповідали, що ні.
(Бруно Ферреро)
Св. Евангелие от Матфея, глава 7, стих 1-5:
Не судите, да не судимы будете, ибо каким судом судите, таким будете судимы; и какою мерою мерите, такою и вам будут мерить. И что ты смотришь на сучок в глазе брата твоего, а бревна в твоем глазе не чувствуешь?

Книга От Луки > Глава 11 > Стих 34:
Светильник тела есть око; итак, если око твое будет чисто, то и все тело твое будет светло; а если оно будет худо, то и тело твое будет темно.


ОПОВІДАННЯ ПРО ЗЛОГО ВОВКА

Трилітній Олександр:
— Розкажи мені про злого вовка.
Десятилітня Оксана:
— Немає злих вовків, є тільки вовки нещасливі.
Немає лихих людей...

Нервово смикаючи ручку своєї торбинки, одна пані сказала:«Знаю, що мій чоловік вміє бути ніжним і сердечним. Він завжди є таким з нашим псом».
(Бруно Ферреро)
Книга От Матфея > Глава 5 > Стих 45:
"да будете сынами Отца вашего Небесного, ибо Он повелевает солнцу Своему восходить над злыми и добрыми и посылает дождь на праведных и неправедных.»

Книга От Матфея > Глава 5 > Стих 48:
Итак будьте совершенны, как совершен Отец ваш Небесный.