Милаі єдина Україна,

Люба й дорога моя земля.

Пісня, що с дитинства в серце лине

І вечірній поспів солов’я.

У яру дуби, верби, калина…

Рідне все. Простори і поля.

І біленька розмальована хатина.

Тут пройшло моє дитинство і життя.

Тут росли і бігали малими.

Промайнуло…Швидко плине час.

Але мальви мамині з-за тину

Інколи ще згадували нас…

І все це мені не дасть спокою.

Бачу це  - і знов душа тремтить.

І як болісно стає, коли згадаю,

Що дитинство проминуло наче мить…