Коли сором'язливість дитині на користь. Сором'язливість - це властивість характеру, а не недолік. Деякі найкращі люди з числа моїх знайомих соромливі. Вони вміють уважно слухати і виділяються тим, що, не зронивши ні слова, приносять задоволення своєю присутністю. Саме сором'язливістю привернула мене моя дружина. Ми познайомилися на вечірці, присвяченій найпопулярнішого форуму салонів краси. Вона стояла в центрі гомінкої групи людей, її колег - популярних косметологів та візажистів, а також власників салонів краси. Всі говорили, крім неї. Вона слухала і зустрічалася поглядом з кожним з тих що говорили. Посміхалася. Її мовчазну присутність не можна було не помітити. Вона не була товариською в звичайному сенсі цього слова, проте всім навколо неї дихалося легко. Я подумав: «Яка приємна в компанії людина». В ній не було нічого що впадає в очі. Її міміка та жести, її легка манера поведінки - все вселяло, що це людина, з якою перебувати поруч комфортно. Я подзвонив їй на другий же день, а інше - красива історія кохання.

Не потрібно вибачатися за дитину: «Він боязкий». Особливо в присутності дитини. У боязкості, сором'язливості немає нічого поганого. Багато людей не розуміють, що таке сором'язливість, і вбачають у ній яку-небудь проблему. Думають, що у соромливого маля низька самооцінка. У більшості випадків такий ярлик зовсім не відповідає правді. У багатьох соромливих дітей склалося сприятливе уявлення про себе. Вони осяяні своїм внутрішнім заспокоєнням. Якби екстраверти були б спокійніше, вони б помічали цей світ.