Спекотно..Немає куди подітись..тут немає насолоди..теплінь в роті продовжує подорож між людьми..обожнюю закреслювати слова, критично вставляючи ярлик «непотрібно»..
Я щасливий корінь всіх невзгод»..мене можна помістити в аптечку, як най… ліки для отримання насолоди..чи правди.. сну чи болю..
Від останнього відмовлені обличчя снують містами..
Люди.. важко приймати те, що не липне валідолом під язик, ніхто не дасть своїх сліз для твоєї жилетки).. Важливо відчути себе частинкою, печінкою чи маленьким гвинтиком цього шаленого Всесвіту.. твоя участь у тому над всіх звичайних і кожна місія не окрема».. всіх об єднає справга до життя, і любов до кращого..
Але чому кращий є вищий.. ніколи)..
Руки тягнуться з заздрістю до тих речей, які завжди відсутні в твоєму обличчі.. хтось може подивитись з справжньою радістю на іншого..з відчуттям щастя ближнього?.. на дитя, що тільки-но впало з велосипеда..на бабусю що рахує воронів..
..і особисто.. завжди «для себе»..
Стереотип гадкого каченяти»..що з гордістю дивиться на себе..приреченим брудом поливає і так комплексну уяву, а потім вмить позбувається цього мотлоху» і стає прекрасним білим лебедем, що завтра зустріне своє кохання..
Ця казочка..про тих хто за своїми скельцями бачить асфальт..і тим хто не вірить в почуття з перших долонь..марнуєте час жити..і тому не розумієте призначення світу..себе зрештою, як того самого гвинтика, що з єднає інші наповнені клапани чи спорожнілі конструкції.
Світ як сфера, що круговими обертами поєднує всіх і все..поділяється іншими сферками і кожна - маленька..є твій самобутній осередок.в якому всі файли даних і справжніх облич..
Уяви, що весь світ постукав у вікно і відповів на твої запитання і бажання..
Чи є ти задоволеним і заповненим?
..дарувати себе цілком і відчувати, що інші нехай (прохожие) звичайні отримують незбагненне задоволення, світ.твій в подарунок за просто так..
І ніхто нікому не благає допомогти.не потребує урівноваження в стосунках..тільки тому.що даруючи себе..ти зберігаєш більше..налаштовуєш свою практичну сутність на відповідну реакцію.. (віддавати заради отримання..не є результативним феноменом..лиш різновид легкої наживи..з користю..задля вдоволення потреб..це не ті очі що відкрились одразу..
Віддавати і тільки..і шаленіти від насолоди існуючої..)

буває..коли ти нічого не хочеш..в такому стані ти найщасливіший..
Вчитись у власних очей..
Вони вміють любити і тільки..встають зранку..похмурі чи сірі..дивні) можуть в небі..можуть з під-лоба..
Оболонка тіла завжди реагує на захист..тільки цей захист не може бути стінкою.оскільки коли стаєш маскою забуваєш свої очі..смієшся з них..
Залишаєш себе справжнього на потім..зранку можна ввімкнути..
Добре, що слова плутають і заростають семантичні стежки розуміння)..
Розуміння людей тобою ніколи не потребує слова хочу»..вони приймають чи ні.. це не так важливо..слова не потонули в просторі..
Не так..
Не залежно розуміють чи ні..ти відчуваєш себе..оо.. саме в цьому вся любов тіла.. значимість кожного як особистості невід ємний фактор навмисного обливання себе впевненим і безпечним місцем, як схованка, що зветься п’єдесталом твого значення..
Чому людина може щось означати..вона не тваринна істота, що може значити такі прорахунки даних відповідних типу, рокам чи стереотипним дошкам..останні до речі існуюча важлива річ для набування статусу.. ролі в житті .. суспільство має знати..люди мають поважати»..а далі за планом»..адже так жити треба».
Ніколи..ці таблички не торкали моїх очей і не всотували мене цілком..
сказати що ти інакший..ні)
просто бути з усіма і любити їх такими якими залишають перші очі..
В чому сенс значення самого фактору людиностановленість.. людиноподібність..людність..
Бути… хіба цього мало.. щасливим від того що є достатньо..слів не потрібно щоб сказати, що є щасливий..
Линути вірою в одні оченята.. в інші.. в схожі і не дуже..кожні відчувають, відштовхують чи закохають..
як люди проявляють свою любов.. «у кожного по-різному»..я ненавиджу цей вираз)..таке відчуття неначе кожна людина – це планета і між ними сотні чи дні км.. залежно від їхньої відстані і очей..
нехай це буде дитяча оповідка..чи спроба сягнути більше життя.. я прослуховую n-ий раз улюблену пісню..дивно)..але кожний вибір саме на цю пісню мене приводить в таємні обриси..тут відображені сни, що наснились завтра.. зверни увагу на останні слова)..люблю експериментувати)..від того розуміння не страждає ..

час відкривати вікно).. літо таке нетерпляче..нехай сни вітають прохолодою..
просто бути щасливим..тільки..цього достатньо...))