Він наче забуває, що навіть найближчі люди бувають
зв'язані в один тугий вузол. І, можливо, не треба вихоплювати
голки, ножі, сокири, шпильки, щоб розрізати, розірвати його?
Найтугіші вузли з часом роз'їжджаються, розплутуються,
розпадаються на складові, залишають після себе тоненькі,
беззахистні та слабенькі ниточки-мотузочки.
Він чомусь не хоче думати, що мою енергію, яку я безбожно,
на його погляд, витрачаю на нісенітниці, уникаю єдиного
правильного життєвого призначення, я від цих "нісенітниць" й отримую.