Утро.На часах пять утра. Не сплю. Черный кофе и немного учебы.
Как то давно не сиедла за Колючкой ( мой компик так зовут =)), вот к чему приводит появление ноута.


вчера рылась в старых записях. как же я много писала, когда мне было 15... а сейчас неохотно как то. наверное, это все возраст такой был, когда строчки ложились на бумагу каждую минутку.


Часом я згадую ті дні...

Ті дні жагучого бажання...
Того нестерпного жадання...
Тебе, але терпке минуле...
Воно вже якось відлетіло...
В забуте мною і тобою
Вчорашнє сонне забуття...
Колись, це було те моє життя,
Що я не знала ні хвилини
Тієї митті без твойого тіла,
Що зігрівало в час нестерпний,
Коли сварилися відверто,
Та і кричали люди сміло,
Що не буває в світі мило...
Любити когось... Забуття...
Це було те моє життя... (с)