Події.
Все вже змінилось. Твій погляд в мої очі. А колись в ньому було щось рідне, щось настільки рідне, що я не бажала відводити очей від тебе. Та все минає…. Замість всього цього зараз в твоїх зіницях жаль бездомної собаки та презирство.
Час.
Воля. Де вона зараз? Вона підходить з часом та несподівано, але так само покидає нас, залишає на самоті з думками, закованих в кайдани власних подій та ситуацій.
Силуети.
Здається закохуюсь, можливо це лише наївні думки та примхи власної фантазії. Та чому ж серце набирає навіженого темпу колі я бачу лише твій силует, чую твій голос, уловлюю твій погляд. Це не надовго, я не на стільки слабка, щоб давати волю почуттів.