"... ще приймач покірно плаче
і зірки як помаранчі марно освітлюють дім, де тебе вже нема..." (с)
Шалено болить горло. Метро.
Звуки у навушниках, посмішки раптових супутників.
Рука, що стискає квиток.
Так, я йду на Імпульс.
"...нічним слайдами у голові
твої повернення вічне тіві"