Змерзла зсередини. Намагаюся відігрітися чорним чаєм, що обпікає голу душу.
Холодне повітря самотнього літа зі свистом проноситься до моїх легень, що їх стискають шкіряні ремені реальності.
Чи була колись самотність на стільки пекучою, як лід в середині літа?