Сидел, успокаивался при помощи бабушкиных пирожков. Ничего, полегчало!
Читал мысль 0x0044. Улыбался (хохотать не умею) до слёз…
Душа просит музыки – сижу, слушаю Кузьму:
"…Всі твої листи - то є макулатура,
і ти мені не дівчина – просто Шмата.
Вся твоя любов – то є чиста халтура;
хоч викинься з вікна – я не буду страждати…"