... що в ньому є ТИ.
Дякую, Господи, за таку красу і натхнення. Дякую, Майкле, за все.
*************
І як тепер тебе забути?
Душа до краю добрела.
Такої дивної отрути
я ще ніколи не пила.
Такої чистої печалі,
такої спраглої жаги,
такого зойку у мовчанні,
такого сяйва навкруги.
Такої зоряної тиші,
такого безміру в добі!
Це, може, навіть і не вірші,
а квіти, кинуті тобі.
Ліна Костенко