Плакаючи за коханним,сиділа в хаті коли почула дзвінок дзвонили з біржі.Бистро прибігши туди,мені порадили піти по питатись чи є в колібрісі робота бухгалтера.Приходячи туди я побачила милу жінку,яка мені вічливо розповіла що я маю поїхати в Луцьк на стажування і вона візьме мене на роботу.Я зрадівши не знала ,що вже і робити позичивши великі гроші поїхала туди.При поселені в гостиницю Луческ,я зайшла сівши на зламаному кріслі сильно заплакала,потім подивилась навкруги стояв поломаний диван,поломане радіо і якесь не понятний телевізор в якому ішов тіки 1+1,захотівши помитися я побачила ржаву вану злякавшись поївши я побігла на ту практику.
Приходячи туди там сиділа якась бухгалтерка,я вічливо привітавшись присіла і улибнулась,вона скоро показуючи клацала,все підряд,і я не встигалап записувати.Потім побачила що вона розсердивши вийшла і подзвонила по мобільнику,
-Чуєш блядь,мені привели якусь,село я охуїла.
Працюючи там приймала я товар і відгружала,працюючи до вечера,приходячи падала не їла,не мала грошей.Деколи їла серий хліб і терпіла.Не здаваючись,вчила все все що вони задавали.Кожен день її крики доводили до божевілля.Не витрмуючи такою нагрузки дві фактично кімнати були завалені товаром і я все заносячи писала,я добре знала що я пишу,а вона кричучи стоячи взаді просто вбивала мене морально.
-Блядь скоріше!ти не то пишеш,ти що дура!
На другий день я прийшла і дали мені накладну я все зробила як слід,Вона не привітаючись направила мене їхати на 40 квартал.В ту базу їхню колібрувську.
Прихожу туди сидить якась жінка,я сідаю коло неї.Та дивиться на мене як я її гімном борщ помішала чи щось зробила.
-Дорогенька дзвонила ваша керівничка і сказала,щ ти ніщо не тямеш,так що збирай свої шмотки і не кумарь її поняла?
-Що???
-Що чула.
Не віривши своїм словам ,я їхала до дому і гірко плакала.Я зненавиділа людей і перестала вірити в Бога.