Після Днюхи мені подзвонили з кадрової служби і направили мене робити в один офіс секретарем,робота дуже подобалась,і я була найщасливішою людиною старалась зі всієї сили догодити своїм шефам,і як ніби з під ніг прогибалась.Знаючи що скоро вихожу заміж я все ж таки вірила заробити щось собі і мати на прожиття гроші.Шефи мене тоже ніби любили,вони були трохи старшими за мене.Потім я побачила як шефка Сніжана починала припахувати мене робити роботу в неті,бігати по сто раз на день з ксероксами ,тіки прибіжу знов десь маю іти чи то за кавою чи де,а потім вже навіть сказала замітати і мити підлогу ну я вже звичайно відмовила,коли я таке не робила вона ще більше злилась і мої нерви теж вже не витрумували,пройшов місяць травень а мені зарплату не дали бо не мали.От і тепер чекаю
надіюсь бо щось почали капати пару копійок 50 грн в день,і це мене переконало лишитись там.
Не знаючи чого мені все ж таки не вдавалось наладити стосунки дружні з дівчатами не залежо з ким іменнно.В Збаражі було відкриття рок клубу мені дуже сподобалось як виступили мої коханні Namelles,я була з Тані сестрою Василиною і її друзями,була рада що я всім сподобалась,а рок музиканти впізнавали мене вже здалеко,я зрозуміла що я дійсно кльова бо мене всі люблять і тому я щаслива.Хоч я подобалась іншим хлопцям набагато молодшим за мене,я все ж таки давала їм поняти що до мене не потрібно загравати,а Паша і справді самий ліпший,тому що він єдиний який чекав на мене так довго і він цим самим доказав свою любов до мене