Автор - Петро Катеринич
Сонечко
Сонечко малесеньке,
Червоненький бік,
Ніжки коротесенькі,
Бо всього лиш-рік.
Ніжненькі крильцяточка,
Нече білий пух.
Піджачок – у цяточку.
Світиться весь луг!
Новосілля
Новосілля в Павука.
Він сусідів заклика:
«Йдіть,сусіди,у хатинку
У хатинку – павутинку.
Плів її я десять днів
І старався,як умів.
Обережненько ходіть-
Хатиночки не порвіть!
Козачатко
Запорожці-козаки,
Вибивали гопаки,
А із ними і малятко-
Українське козачатко.
У Даринки ластовиння…
У Даринки ластовиння,
На щоках,немов насіннЯ.
Сонечко її кохає,
Від себе –не відпускає.
Казковий луг
В лузі сонце,тепла днина,
Ах,як пахне конюшина!
А на ній малий цвіркун
Доторкається до струн.
В нього скрипочка з роси,
Ще й з дзвіночком-для краси!
Дзень-дзелень,дзень-дзелень-
Розпочався новий день!
Коники тут вальс танцюють,
Ну, а сонце-всіх цілує!
Урок
Засміявся дід Пеньок:
«Буде вік тобі урок!
Не почистиш ти зубок-
В роті буде цей пеньок!».
Васькові іменини
У кота – Васька йменини,
Друзі прийдуть на гостини.
Будуть м’явкати до ранку,
Пити молочко й сметанку.
Дивні окунці
Біля лугу,у ріці,
Веселяться окунці,
Просять у батьків малята :
«В лузі можна погуляти?»
Ще не знають окунці-
«В них не ніжки,а плавці»!
Мухтарик - ліхтарик
В котенятка ясні очі,
Так і світять серед ночі.
Тож тепер наш кіт,Мухтарик,
Мов справжнісінький ліхтарик.
Внучки
У бабусі Мишки внучки-
Всі одна в одну близнючки.
Каже Білка: «Внучки гожі!
Й ви на них,бабусю,схожі.
А як підростуть за літо-
Буде вас не відрізнити.
Равлик
З хатки виповз,позіхнув
І на сонечку заснув.
Мабуть,спатиме до ночі.
Хай поспить,якщо так хоче!
Татусів подарунок
Поза гаєм,біля річки-
Стиглі ягоди-порічки.
Зайчик назбирав пакунок
Зайченятам у дарунок.
От зрадіють Зайченятка,
Що такий хороший татко!
Виліз із нірки малесенький кріт:
«Який же то він,оцей сонячний світ?»
Як виліз-ой мамо!-відразу заліз:
Об сонце ошпарив цікавий свій ніс
[520x389]
[520x693]
[520x406]
[520x496]
[440x481]