1. Сновидіння
"6 яєць у шкорлупі"
Буває ж таке. Сновидіння. Що воно є? Чому мені може сьогодні наснитися пуста темрява ночі, а вчора - один з далеких друзів. Навіть не один, а багато. І всі вони в мене вдома. І смачна їжа на кухні. І морська богиня це підтвердила. А потім приходить далекий друг і кидає до сковорідки назву! І взагалі щось таке незрозуміло-шалене робить. Всі йому кажуть, що він сказився. Одразу помітно, як його ніхто не любить. Він одуріло носиться квартирою, шукаючи дороги до дверей, та зносить все на шляху. Знаходить двері, виламує замок та вилітає. Але раптом зупиняється, повільно обертається, і з такими сумними-сумними, повними пустоти очима робить ручкою. Темно. The End. Титри.
Але ж все було не так. The Beginning. Інакше і світло і повага відбивали. Це ж унікально, що так високо та енергійно.
Але скажено.
Буває ж таке. Сновидіннясько...
2. Галлюцінації
"котяти та його прізрак"
Порожні капці в дерев'яній шафці. Насправді ні, але рима вирішила до мене. Вони зелені, майже. А в нього все чорне. І чому мені щовечора та щоночі, коли лежу як у приказці, являють його тихий неспішний тріскіт. Його немає, але я відчуваю. І що буде далі? Колись матеріалізується.
2.5 (перед третім, але пізніше, бо сьогодні)
Змінюватості
Не завжди упередженість виправдовує себе знанням або знанням часу. Іноді час бере своє, виклавши досвід. Іноді козирний туз виходить за ніщо.
Тому вибачте, що я забула про сімку пік.
Прошу вибачення)
3. Коли ж як не в кінці початку
або "кохання має межу"
Коли все починалося, починалося воно шалено. А потім було багато нічого. І ще трохи теж нічого. Раптом стало багато. Потім іще більше. З'явилася податкова, і стало менше. Якось навіть майже до ні дійшло. Але всі наплювали, зрозуміли і пішли в підпілля, ховатися разом. А потім був літак. А потім була заява.
Ні, ми не розбіжимося. Бо ти надто близький. Ти унікальний. І таких немає. Ми ніколи не окремо, запам'ятай! Я тебе кохаю, дарагой))
Чекаю на вересень з нетерпінням!!!
Твоя дорогая Первомая*endless hugs*
