Ты одна и нож в руках...
Что же делать? - ты незнаешь...
Сидишь и думаешь о нём..
И тут ты замечаешь...
Что руки у тебя в крови..
О смерти ты мечтаешь...


******


Ти тихенько сидиш у кімнаті
Ти осталась знову одна
І тобі надоїло стирати сльози
Що течуть по щокам
Стільки болю,ненависті,криків!
Скільки можна терпіти життя?
Ти не можеш і не хочеш жити..
Але нашо?- ти ж осталась одна...

*********
розовая кофточка,розовая чёлка
По улице бродит Эмо девчёнка
Черная тушь ростеклась по щекам
Алая кровь течет по рукам...
Зачем она плачет?Чья ето кровь?
Куда она идет?какой грех несёт?
Она плачет и рыдает,в истереке бьется
Потому что убила
И для неё мертвое солнце
Она придёт, учыбнется..
Тихонько на крышу взберётся..
И об асфальт одна розобьется...

**********

Колись була весна...Колись був ти...
Була любов,казка...Но нажаль кінець сумний...
Ти не зі мною,не разом...
ти десь гуляєш...іншу обнімаєш...
Цілуєш її "люблю"- говориш..
Як же я тебе сильно кохаю...Но ти не помічаєш..
Я з моста спригну...Не вини себе...
Я тебе любила, но більше не можу...
Пробач і не вини себе ні в чому!
Тільки я тебе цілую ніжно в останнє...
Мене вже не буде...Ти мене не побачеш...
А я так хотіла з тобою бути..
Так хотіла щасливою бути,і тебе щасливим зробити...
Пробач...Пробач мене за все!! я більше не можу мучати тебе і себе =(

**************

стих подруги. оч хороший



Важко, коли ніхто не розуміє,
Коли у всіх свої проблеми...
Коли всім байдуже до тебе..

Стараєшся не грузити когось своїми проблемами,
А хочеться вмерти і так, щоб не побачили,
А лише прощальний лист знайшли і зрозуміли,
Наскіль тобі було важко тоді.

Один момент, який перевернув твоє житя,
Той перехій, ті сходи, довготривале ліуквання, в результату нема! Ти стала хворою на все життя!

Батькм-всерівно, у них всоя програма,
Друзі? Забили, у кожного свої прооблеми
Живи і страждай-ось твоє кредо

Всім щось не так. НЕ така ти, яу хочуть
ТИ така яка є, і тебе не змінити
На провокації-нуль реакції
А леше думки в голові..

Дах, крок, калюжа кові
Мило, мотузка, замкнені двері,
Вода, лезо і вени...

Тоді вже буде пізно,
А вони зрозуміють, що в якийсь момен, щось важливе упустили