Останнім часом багато говорять про нові мистецькі проекти Києва. Один з них – "Київська мала опера" на Лук'янівці на місці БК "Трамвайщиків", котрий є пам'яткою архітектури (вул. Дехтярівська, 5). Згідно закону орендар зобов'язаний виконувати вимогу щодо збереження пам'яток історії та архітектури, розташованих на земельній ділянці. Але про це – пізніше. В тому легендарному БК колись співали Козловський, Шаляпін, Собінов тощо. І ось тепер там запланована нова оперна сцена. Я поділяю оптимізму влади на майбутнє нового театру. І ось чому:

Культура знову змушена благати про право на існування. Для нормального функціонування "Київської малої опери", якій не вистачає оркестрової ями і відповідного сценічного комплексу необхідна додаткова територія. Якщо розглядати цю проблему в земельному аспекті виходить, що театр потребує лише 0,65 га на яких і можна добудувати необхідне приміщення, але і їх потрібно вимолювати у ТОВ "Будхол", що є орендарями даної території.

Смішно казати, але по факту Мала опера має у своєму розпорядженні територію, котра дорівнює рівно периметру будинку, тобто, для ясності умов – до будівлі навіть під'їхати не можна, а декорації, наприклад, доведеться вертольотом доправляти. Хоч як би там було, але територію театру доведеться збільшувати чи виділяти бюджет на підвіз глядачів і реквізиту вертольотами.

Як вирішила комісія Київради з питань земельних відносин залагодити дану проблему можна за допомогою отримання згоди землекористувача на зазначену земельну ділянку. На теперішній час такий лист від ТОВ "Будхол" не надходив. І, певно, не надійде, бо хто ж добровільно відмовляється від землі фактично в центрі Києва... Грошей відкупити землю театр не має... Замкнене коло...

Як ви розумієте, вирішити цю ситуацію мирним шляхом, за допомогою влади, чи отримати позитивну відповідь від орендарів фактично не можливо. Питання залишається відкритим: "що робити культурі?" Чи залишиться це питання риторичним, або все ж є вихід зі складної, але вже, здається, звичаєвої ситуації для закладів культури? Наша комісія зараз ламає голову, як допомогти театру... Але як би було чудово і романтично, якщо б приватна фірма добровільно відмовилась від такого потрібного шматка Київської землі... Чи сподівання таки марні?