Some things are better left unsaid...

Що при тобі згораю наче свічка,
Що при тобі розгублено тремчу,
Що вже сама, - немов погана звичка,-
Непрошено до тебе знов лечу...
Що при тобі слова гублю доречі,
Себе в собі таємно бережу,
Що у житті твоїм я недоречна,-
ПРО ВСЕ ЦЕ ЗНАЮ... ТІЛЬКИ НЕ КАЖУ!
А ще Я знаю, що піду і не вернусь,
І знаю те, що ти мені не пара.
Я у віршах своїх сховаюсь, загорнусь,
Не зрозумівши - дар це чи покара.
В мені про те, бажання тихе спить,
О,Господи, не дай його збудить!
Сліпа зоря... Кому вона летить?
Яке важке випробування - жить!