У пошуках пародійного натхнення покопирсався в поетичному Інтернеті. Хотілося чогось такого конкретно графоманського, такого, щоб "кров-любов", "кохання-зітхання-бажання", "Україна-руїна".... Дзуськи. Там ще страшніше, ніж "кров-любов" та "кохання-зітхання". Там тотальна, безпросвітна безграмотність і бездарність. Нє, ну є декілька піїтів сяк-таких, але і їм грамотності позичати й позичати... От Марина Соколян - начебто нічого "поетка", а пише:

Далекі сурми сірого світанку
З-за рогу світу кличуть сірий день
Аби життя крутнулося у танку
Нещирих слів, удаваних натхнень.

Римує "світанку - у танку".  Це кльово - життя крутиться в танку, чавлячи гусеницями всіх, хто не чує сурм далеких. Осьо вам, гади! Хоча - тут ще можливі різночитання і різнотлумачення, мовляв, це такий супер-дупер образ - життя, мов у танку. Та натрапляю ще на одного віршомаза - Івана Кушніра. Це теж, нічтоже сумняся, римує "світанку - у танку".

Я тебе цілував до світанку,
Я тебе цілував у росі,
Ми кружляли в модерному танку:
Я і ти у дівочій красі.

Твої губи казали: “не треба”,
Твої руки благали: “пусти”,
Але очі, закривши півнеба,
Шепотіли мені: “їх прости”.

Далі виявляється, що автір, хоч і відзначався дівочою красою, все-таки здійснив своїй подрузі дефлорацію - таки в танку, але вже в іншому. У класичному.

Ми кружляли в класичному танку:
Я і ти у жіночій красі.

Треба буде частіше заходити на "Бронесайт" Чобітька, щоб збагнути, чим модерний танк одрізняється від класичного. Мотором? Бронюванням? Озброєнням? Хоч би там як, але бачивши танки Т-64Б і Т-72 зсередини, сумніваюся, що здійснити в них коїтус узагалі можливо. Навіть звичайний, не те що пов'язаний з позбавлянням цноти. Можна багато ґуль понабивати.

О, іще один любитель попалити соляру. Станіслав Бойко:

 Не кружляли ми з тобою в танку,
 Не палав цілунок на устах.
 З поночі, до самого світанку
 Не носив тебе я на руках.

Новий танкіст. Володимир Ляшкевич:

Кружляє в танку заметілі
в стосунках заблукала пара,
блукають пальці побілілі
і побіліла в них гітара.

З іншого боку, може і автірка, й три автіри мали на увазі не танк, а танОк? Тоді наголос був би "у танкУ", а не в "тАнку".  Ні, не мали вони такого на увазі. Я не вірю, що людина, яка береться писати вірші, аж така тупа, і не знає, що "танок" - це те, що російською буде "харавод". А для "харавода" дві душі мало, щоб "покружляти". Не менше трьох треба. Груповуха якась виходить. Не диво, що "твої губи казали "не треба"... Краще б вони кричали: "Міліція!!!!"