Сиджу зараз у матері в селі. Побував на цвинтарі, відвідав батькову могилу. Цвинтар розростається. Більшає могил та генеликів у центрі села.  "Ідіотизм сільського існування" - здається так писав Маркс. Боронь Боже захворіти! У селі ліквідовують рештки лікарні. Збирала гроші на зарплату лікарям та медсестрам серд селян, зібрали мало. Закривають. Навіть фельдшерсько-акушерського пункту не буде. А була ж велика лікарня, з відділеннями - хірургічним, терапевтичним, пологовим, з ренген-кабінетом, лабораторією. І не буде нічого. Заболить зуб - у райцентр. Апендицит прорвало - вмирай. Пальці корморізкою відрубало - стечеш кров'ю, або надбаєш гангрену. Прикро, навіть як для звичайного села. А це ж Шевченкове, колишня Керелівка...
Утім, для більшості це, мабуть, пустий звук.