Українська економіка має колосальний резерв, захований у корупційних схемах. За великим рахунком, країна потребує не так переливання крові, як її очищення. Щоб їй перев'язали й перетягнули корупційні рани. Ось лише кілька схем, які потребують накладення джгута на шию, адже через них національна економіка зазнає колосальних крововтрат.
Перша. Податкові майданчики. Масштаб втрат від цієї схеми спеціалісти оцінюють у 100 млрд грн щорічно. Буквально кілька слів про схему роботи бізнесу з "майданчиком", що розкривають механізм, який дає можливість не платити державі ПДВ і податок на прибуток, але при цьому обготівковувати гроші.
Майданчик може продати на підприємство все що завгодно, від послуг до обладнання. Підприємство за майданчик і від імені майданчика саме оформляє потрібні документи, майданчик їх підписує, реєструє в єдиному реєстрі, відображає в додатку 5 декларації з ПДВ. Після цього підприємство до 20-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує на розрахунковий рахунок майданчика 11,5% комісії від загальної суми виписаних документів. Надалі решту суми підприємство може обготівкувати перерахуванням на розрахунковий рахунок майданчика. Таким чином, підприємство може створити собі який завгодно податковий кредит із ПДВ і валові витрати, заплативши при цьому 11,5% комісії. При зіставленні додатка 5 із декларацією з ПДВ і під час податкової перевірки в підприємства не буде жодних проблем із підтвердженням витрат, оскільки список усіх майданчиків є в кожній податковій (податківці їх називають "фінансові партнери").
Приклад. Підприємство, за підсумками декларації з ПДВ, має сплатити в бюджет 100 тис. грн. За підсумками декларації з прибутку, підприємство має заплатити в бюджет 200 тис. грн. Таку суму підприємство не готове платити і звертається до послуг майданчика.
Майданчик виписує на підприємство акт виконаних робіт із маркетингових послуг на
500 тис. грн, у т.ч. ПДВ 83,33 тис. грн. Підприємство платить на майданчик 57,5 тис. грн (500 тис. х 11,5%). У результаті, підприємство має заплатити в бюджет ПДВ уже на суму 16,67 тис. грн (100 — 83,33), а податку на прибуток — 120,8 тис. грн (200 — (500/1,2 х 19%). Тобто підприємство заощадило 105,03 тис. грн (100 + 200 — 57,5 — 16,67 — 120,8).
Надалі будь-коли підприємство може доперерахувати на розрахунковий рахунок майданчика решту суми й отримати її вже у вигляді готівки.
Друга. Схема контрабанди бензину і нафтопродуктів. Її DT.UA докладно описувало, причому кілька разів. В одному з недавніх номерів ми опублікували побудовану на доказовій базі статистику за 2013 р.: понад 30% бензину і нафтопродуктів, спожитих в Україні, були реалізовані на ринку без сплати ПДВ і відповідних акцизів. Втрати для бюджету становили 6 млрд 958 млн грн. І це, звісно, без урахування втрат скарбниці через недоотриманий податок на прибуток.
Третя. Контрабанда через "зеленку". Спеціалісти оцінюють схему, щонайменше, у 30 млрд грн. Якби жителі Придністров'я з'їли, випили й викурили все те, що оформляється в українських портах як транзит через територію України з кінцевим пунктом у Придністров'ї, то наслідки були б як після вибуху нейтронної бомби. Однак переважна більшість усіх цих корисних і шкідливих товарів повертається в Україну й успішно реалізується на вітчизняному ринку без сплати жодних податків. Російська діра і білоруська дірочка, безумовно, теж наявні в розкладах. Але придністровська супердіра — завдання №1.
Четверта. Наприкінці минулого року при голосуванні пакету законів, покликаних забезпечити додаткове наповнення бюджету, якимось дивним чином було знято нульову ставку ПДВ на експорт зерна. На металобрухт, ліс, шкури й макулатуру нульова ставка збереглася. А ось експортерам зерна у 2014-му знову повинні повертати 20%. Незважаючи на те, що природи ПДВ у цьому товарі, який вивозиться великим бізнесом, немає. На першому в 2014 р. засіданні азаровського Кабінету міністрів міністр фінансів Колобов висунув вимогу негайно повернути нульову ставку для експортерів зерна, які й так отримують досить непоганий прибуток. Втрати бюджету у разі збереження 20-відсоткових "виплат ні за що" Колобов оцінив у 10—15 млрд грн.
П'яте. Особливу увагу влада має приділити розбірливості у питаннях видачі державних гарантій під позики, які проводять різні міністерства та відомства. І звісно — тендерні закупівлі. Їх прозорість та цінова виправданість мають стати одним із пріоритетів.
Зобов'язаний почати працювати закон про трансфертне ціноутворення (нагадаємо, що завдяки парламентській казуїстиці для основних експортерів антиофшорний закон буде введений у дію з 2018 р., а не з 2014-го, як передбачалося).
Рентні платежі. До цього питання у сфері видобутку корисних копалин необхідно повернутися. Щодо нафти й газу, враховуючи відносини з Росією, — обережно. Але неминуче. А рудою, може, все ж таки варто зайнятися, підвищивши для початку рентний платіж разів у десять, оскільки для виходу на середньоєвропейський рівень підвищувати його треба в 40?
Кабмін має зупинити реалізацію пакетів обленерго "25%+1 акція". Попередній уряд роздробив державні пакети і, продавши за копійки їх першу частину, запланував за такі самі копійки продати другу...
Насправді про схеми можна написати трактат. Головне — зрозуміти: нова влада прийшла різати чи пиляти?
