Той, хто у нещасті здригнувся душею, — не воїн.
Арієць такий лиш ганьби і зневаги достоїн.

Як юність і зрілість в літа переходять старечі,
Так дух з тіла в тіло іде — і тужить не до речі.

Лиш тим, хто стійкий, незворушний у горі і щасті,
Здолати сум’яття й здобути безсмертя удасться.

Ми одіж вдягаєм нову, як стара перетліла,
Й душа із старого в нове поселяється тіло.

Бо хто народився на світ, той повинен умерти,
Хто вмер, той відродиться в тілі новому по смерті.

Рішучість думок — то спонука на вчинки священні,
Постійне вагання лиш сумніви плодить нікчемні.

Нехай тебе діло веде, а не користь від діла,
Корисливість зникне — і лінь не пристане до тіла.

Хто пристрастей раб, той не зможе уникнути лиха:
За пристрастю слідом прямує пожадлива пиха.

Пожадливість сплоджує гнів — смертоносну загрозу,
Що пам’ять туманить, ясний скаламучує розум.

Хто пан над чуттями, того не ляка невідомість,
У того для блага просвітлена духом свідомість.

Без розуму творчої думки знайти не удасться,
Без думки — спокою, без спокою — ладу і щастя.

Тог