от звичка розповідати увісні свої сни, порадувала чимось воїстину милим

надцятий сюжет цієї ночі був:

виходиш сонна з пар, які щось зовсім не там де бувають, але ти все одно на них спиш. і думаю, гарно було б когось зустріти і пишу Ірці (тобі Ластівко, тобі), щось типу давай типи чай, бо у мене ж по дорозі магазин з печеньками то ти і кажеш, що давай, ви з Оксою сидете на Кубані, тіко коли по часу, бо маєте йти потім. і якраз приїзджає Антон з Луцька ( я так впевнено кажу "угу" , шо вигладало б , ніби от якраз і вшарила, що за Антон має приїхати)

захожу за пєчєньками і йду собі знаючи, що оцією вулицею за трамвайними рельсами вгору повз сданіон куренівський і церкву, там будуть такі старенькі будинки, через арки в яких ще одні трамвайні рельси . і от якщо там десь повернути можна вийти на кубанську. дійшовши до того місця розумію, що знову не пам.ятаю куди повертати. і що щось не то.

згадуючи де ж знаходиться поворот на Стрийський ринок повільно розумію , що ніякого, у біса, стрийського ринку у києві немає. і їхати туди не менше 5 годин.

тут же сідий чоловік, що має славу бомжа, але зараз так не виглядає, знову кричить, що вкотре забув, куди йти. (він ніби був тут же снивидінням раніше) і знову виходить дівчинка, схожа на мою колишню однокласницю Олю (що я випадково недавно зустріла), котра в минулому сновидінні вже казаа куди йти. я її знову гукаю, на що вона хапає мене за руку і каже, що треба дууже швидко йти. я спочатку біжу з нею, а потім розумію: навіщо ж мені на Борщагівку. я не пам.ятаю розкладу електричок. а як не встигну чекати довго. бо нічого крім електричок там немає до мене.

і йду назад доходжу знову до того перехрестя і бачу, що назусчтріч Левадська виходить. я вітаюся -обнімаюся і йдемо в якийсь дворик, валятися в снігу. і я давай їй розповідати в якому місці вона з.явилася. і що з просоння у мене було чудове розуміння того, що в кожному місті є ніби маленьке прицтавництво іншого. не тєлєпорт чи врата в інше місто, а саме такий собі райончик києва в котрому знаходиться львів. чи ще будь що у будь-чому. а дійшла і зрозуміла, що таки щось не то. але саме на тому перехресті з.явилася вона. то такищось там круте таке є.

потім розумію що йшла не до Левадської , а до Загладько. від чого стає смішно, бо можливості представництва видно таки обмежені. а я валяюся в снігу (який невідомо звідки взявся) і воно забавно і трохи смішно

З.І. але оте "перехрестя" з старющими будиночками і коліями майже в них (де по один бів було футбольне поле і десь за ним Борщагівка, а по інший колії-колії-колії і будинки і деееесь там Контрактова) неймовірно гарне. дуже

Отака зіпсута географія [600x450]