Колись жила на світі богиня кохання... Не пам`ятаю, як її звали... Так от, та богиня роздавала людям кохання. Воно було на дотик м`яке і невелике і відразу ж топилося в руках... Богиня дивилася, хто кому підходить, об`єднувала людей в пари і дарувала їм оте кохання.
Але людям стало нудно так жити. Все просто. Занадто просто. І знайшлося кілька дівчат, які захотіли, щоб їх кохав не один, а кілька чоловіків. І вони викрали частину кохання в богині. Наступного дня півсвіту було закохано в тих трьох красунь... Богиня дуже розгнівалася через це і зробила так, що жодна з тих трьох красунь ніколи не знайшла собі пари і щастя. Але не це було найстрашніше. Згодом виявилося, що залишилося надто мало кохання...
Взяла богиня те, що залилшилося, розтерла на дрібнесенький порох і перетворила його на пилок квітів... Відтоді кожна жінка, щоб закохатися, мусить знайти свою квітку і понюхати її. А чоловіки навмисне дарують коханим жінкам побільше квітів.
Ірина Хомин "Сакрал"
[500x332]